Осмислення трагедій Першої світової війни в поезії Гійома Аполінера "Зарізана голубка й водограй"
Ответы
Вірш Гійома Аполлінера "Зарізана голубка й водограй" був написаний у 1916 році, під час Першої світової війни. У ньому поет висловлює своє глибоке обурення і відразу до війни, яка принесла стільки страждань і смерті.
Вірш складається з чотирьох катренів і написаний у формі сонета. У першому катрені ліричний герой згадує про свою любов до голубів. Він бачить їх у небі, і вони здаються йому символом миру і спокою.
У другому катрені ліричний герой бачить зарізану голубку. Цей образ викликає в нього глибоке співчуття і жах. Він розуміє, що війна - це не просто гра, це реальність, яка приносить смерть і руйнування.
У третьому катрені ліричний герой бачить водограй. Цей образ символізує життя, яке продовжується, незважаючи на війну. Але ліричний герой не може насолоджуватися красою водограю, бо його думки зайняті загиблою голубкою.
У четвертому катрені ліричний герой звертається до Бога. Він просить Бога зупинити війну і повернути мир на землю.
У вірші Аполлінер використовує такі художні засоби, як антитеза, метафора, символіка. Антитеза між образом голубки і образом зарізаної голубки підкреслює трагедію війни. Метафора "голубка в крові" також символізує безглузду смерть. Символіка водограю підкреслює нескінченність життя, яке продовжується, незважаючи на війну.
Вірш "Зарізана голубка й водограй" - це один із найвідоміших творів Аполлінера. Він є яскравим свідченням того, як війна вплинула на душу поета.