• Предмет: История
  • Автор: yrkyrk44
  • Вопрос задан 1 месяц назад

§ 2. якщо людина викриватиме людину у чаклунстві й доведе, то та, яка звинувачувалася, піде до божої річки (тигру та євфрату) та плигне у воду. якщо її поглине божа річка, то позивач забере її майно. а якщо та божа річка залишить її живою, то натомість неї та, яка викривала у ча¬клунстві, має бути забита, а виправдана божою річкою забере її майно.

Ответы

Ответ дал: sanu4sek
1

Ответ:У великому місті Вавилоні, в епоху, коли правив цар Хаммурапі, судові справи були розглядані суворо та справедливо. Судити людей і вирішувати їхні справи було покладено на суддів, які мали високий авторитет у суспільстві.

Позивачі мали складну задачу довести свою правоту перед судом. Якщо хтось звинувачував іншу людину у чаклунстві, вирішення справи випадало на рішення великої божої річки, що тече між Тигром та Євфратом. Цей непередбачуваний суд визначав вину або невинність звинуваченої.

Покарання було жорстким за вчинення злочину, таким як крадіжка. Злодії, які крадли з божого храму або палацу царя, мали бути забиті, а також ті, хто наслідував їх приклад.

Судді несли велику відповідальність за свої рішення. Якщо суддя переінакшив вирок після того, як вже ствердив його печаткою, він сам ставав об'єктом судового провадження, під час якого йому доводилося заплатити значні суми.

Система суду вимагала від суддів порядності та справедливості, інакше вони ризикували втратити своє місце та зазнати значних фінансових втрат. Судді були віддані принципам справедливості, забезпечуючи, що правосуддя в Вавилоні було суворим та недвозначним.

Искать похожие ответы

Объяснение:

Вас заинтересует