СРОЧНО написати переказ тексту
Ми живемо у великому місті. Ми – це
я, мама і татко. Я дуже люблю свою
родину. Татко у мене працює інженером
на заводі, мама– науковець, а я… Я
звичайний учень звичайної міської
школи. А ще в селі живуть мої дідусь і
бабуся, яких дуже люблю і з нетерпінням
чекаю поїздки до них, бо в їхній оселі
проживає ще один мешканець –
величезний собака Дік. З ним
товаришуємо давно, ще з мого
дитинства. Я не раз просив своїх батьків,
щоб купили мені собаку, але мама була
категоричною:
–
Ніяких тварин у квартирі!
Подарунок
Після її слів я завжди дуже засмучувався,
навіть тихенько плакав у кімнаті, але ніщо не
могло змінити маминого ставлення до
перебування хоч якоїсь тваринки у нашій
квартирі. Татко лише зітхав. Я відчував, що
він міг би стати моїм союзником, але ж мама
була проти!
… Сонечко збудило мене своїми променями, та я не
поспішав вставати з ліжка. Сьогодні у мене день
народження, і можна ще трішки поніжитися. Я
прислухався. Чомусь напрочуд тихо було у квартирі: не
метушилася мама на кухні, татка теж не було чути. От
тільки…Тільки якесь незрозуміле шарудіння у
коридорі. Я тихенько відчинив двері, і до моїх ніг
прикотилося маленьке цуценя. А з кухні з посмішками
дивилися на мене мої батьки. Я схопив цуценя на руки
і від радості не знав, чи сміятися, чи плакати. Оце
подарунок!
Ответы
Одного дня хлопчик з великого міста отримав неймовірний подарунок. У його родині було троє людей: мама, тато і сам хлопчик, який дуже любив свою родину. Життя великого міста було цікавим, але хлопчик часто згадував про своїх бабусю і дідуся, яких дуже любив, та про їхню велику собаку по імені Дік, з якою він завжди грався.
Хлопчик багато разів просив своїх батьків купити йому собаку, але мама завжди була категоричною: "Ніяких тварин у квартирі!". Хлопчик ніколи не здавався і продовжував мріяти про це.
Одного ранку, в день свого народження, хлопчик прокинувся від тихого шарудіння у коридорі. Він вийшов зі своєї кімнати і побачив маленьке цуценя, яке відразу ж приголомшливо його вразило. Його батьки, які посміхалися на кухні, розповіли, що це його новий подарунок.
Хлопчик був настільки зворушений, що навіть не міг зрозуміти, чи сміятися, чи плакати. Він схопив цуценя на руки і почав з ним гратися. Кінцево хлопчик отримав те, про що так давно мріяв, і його рідна родина стала ще щасливішою.