Ответы
Ответ:
**П'єр Абеляр** (1079-1142) - французький філософ, теолог, один з основоположників схоластики. У своїй праці "Давид проти Поліграма" Абеляр критикує схоластичну традицію, яка розглядає пізнання як процес відображення в розумі істини, що існує незалежно від нього. Абеляр стверджує, що пізнання - це творчий акт, в якому розум активно конструює знання.
Абеляр виділяє два етапи пізнання:
* **Перший етап** - це етап інтуїції, на якому розум осягає істини, які не підлягають доказу. Ці істини є основою для подальшого пізнання.
* **Другий етап** - це етап доказу, на якому розум використовує логіку для обґрунтування істини, яка була осяяна в процесі інтуїції.
Абеляр вважав, що творчі можливості пізнання реалізуються на обох етапах. На етапі інтуїції розум творить нові істини, які не були відомі раніше. На етапі доказу розум використовує логіку для творчого переосмислення істини, яка була осяяна в процесі інтуїції.
**Френсіс Бекон** (1561-1626) - англійський філософ, основоположник емпіризму. У своїй праці "Новий Органон" Бекон критикує схоластичну традицію, яка розглядає пізнання як процес міркування над уявленнями, отриманими від органів чуття. Бекон стверджує, що пізнання - це процес експериментального дослідження природи.
Бекон виділяє три етапи пізнання:
* **Перший етап** - це етап спостереження, на якому розум отримує дані про природу.
* **Другий етап** - це етап експерименту, на якому розум досліджує отримані дані.
* **Третій етап** - це етап узагальнення, на якому розум формує загальні істини на основі отриманих результатів.
Бекон вважав, що творчі можливості пізнання реалізуються на етапі експерименту. Експеримент дозволяє розуму активно досліджувати природу і створювати нові знання.
**Георг Вільгельм Фрідріх Гегель** (1770-1831) - німецький філософ, один з найвидатніших представників німецької класичної філософії. У своїй праці "Наука логіки" Гегель розглядає пізнання як процес розвитку думки.
Гегель стверджує, що пізнання - це не просто відображення дійсності, а процес її творчого перетворення. Мислення не просто відображає дійсність, а творить її.
Гегель виділяє три ступені пізнання:
* **Перший ступінь** - це **чуттєвість**, на якій розум отримує дані про дійсність через органи чуття.
* **Другий ступінь** - це **розум**, на якій розум узагальнює дані чуттєвості і формує загальні поняття.
* **Третій ступінь** - це **розумність**, на якій розум творить нові істини, які не можуть бути зведені до даних чуттєвості або розуму.
Гегель вважав, що творчі можливості пізнання реалізуються на всіх трьох ступенях. На ступені чуттєвості розум творить нові образи, які відображають дійсність. На ступені розуму розум творить нові поняття, які узагальнюють дійсність. На ступені розумності розум творить нові істини, які відкривають нові горизонти пізнання.
Таким чином, філософські концепції Абеляра, Бекона і Гегеля сходяться в тому, що пізнання - це творчий акт, в якому розум активно конструює знання. Однак вони розрізняються в тому, як вони розуміють природу цього творчого акта. Абеляр стверджує, що пізнання - це акт інтуїції, в якому розум осягає істини, які не підлягають доказу. Бекон стверджує, що пізнання - це акт експериментального дослідження, в якому розум досліджує отримані дані. Гегель стверджує, що пізнання - це процес розвитку думк