Охарактеризуйте образ Марусі Кайдашихи з повісті І.С,Нечуй-Левицького "Кайдашева сім'я"
помогите плизз
Ответы
Відповідь:
Може щось пригодиться з цього:
Маруся Кайдашиха - одна з головних героїнь твору І.Нечу-Левиць-кого "Кайдашева сім"я"
Портрет: «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем..».
Соціальний стан, чим займалася: Маруся Кайдашиха - звичайна селянка. ЇЇ молоді роки припали на часи панщини, тому вона «замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить».
Риси характеру: позитивне в образі Кайдашихи: в молоді роки вона була дуже була працьовитою, адже щодня «…варила обід на два-дцять душ…». Маруся була дуже охайною: «Вона любила чепуритись і держала себе дуже чисто». Демонстративно підкреслювала свою охайність, а тому часто втирала «губи й вид хусточкою, хоч на губах і на виду нічогісінько не було», виставляла «навмисне напоказ громаді жовті нові сап'янці», стираючи з них пилюку полою одягу або й «білою хусточкою». Вона добре куховарила, тому «її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храм». Маруся Кайдашиха любила дітей. Хоч у неї і не склалися стосунки з невісткою Мотрею, але вона «припадала коло свого онука, неначе коло своєї дитини».
негативне в образі Марусі Кайдашихи: «дуже любила чванитись», «церемонилась і була прохана», набралась від панів «…трохи панства. До неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів». Коли вона розмовляла, то «підсолоджувала свою розмову..», «…сипала облесливими словами, наче дрібним горохом..», в розмові неначе «…мед розлила по хаті», а з її слів «.. неначе полилась патока з уст..». Маруся була лицемірною: «…як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на ввесь рот». Цікаво цю рису характеру підкреслив автор, описуючи сцену розглядин в Довбишів. Коли мати Мотрі запросила сваху до столу, то спершу Кайдашиха сіла коло столу на ослоні, лише за третім разом «Кайдашиха зовсім спустила очі, запишалась, втерла губи хусточкою і посунулась на саме покуття». Що цікаво, покуття – це куток в українській селянській хаті, де сходяться краями дві лави. Найсвятіше та найпочесніше місце в хаті. Кайдашиха скупа. Коли вона прийшла на розглядини до Мотрі, то «…все крадькома скоса поглядала очима на скриню, що стояла на полу, на жердку, на подушки», сподіваючись привести в дім багату невістку. А коли Лаврін посватався до дівчини з дуже бідної сім"ї, то Кайдашиха сказала «… краси на тарілці не краять! Чорними бровами не нап'єшся й не наїсися». До своїх невісток Кайдашиха ставилася погано.
Пояснення: