Напишіть коротке ессе на кожні 2 теми! Кожна має містити 5-10 фактів, тверджень.
7* Діяльність Кирило-Мефодивського Товариства
8. * Охарактеризуйте релігійну політику освічених правителів Габсбургів на західноукраїнських землях
Ответы
Объяснение:
1) Кирило-Мефодіївське Товариство відіграло значущу роль у розвитку освіти, культури та мови на теренах, що належали до Австро-Угорської імперії на початку 20 століття. Засноване в 1846 році, це товариство стало піонером в галузі просвітництва серед слов'янських народів і мало вагомий вплив на формування національної свідомості та самосвідомості.
Однією з ключових сфер діяльності Кирило-Мефодіївського Товариства була освіта. Воно сприяло створенню шкіл, виданню підручників, розвитку наукових досліджень. Товариство розглядало освіту як основний інструмент національного відродження та розуміння культурної спадщини.
Також важливим аспектом діяльності було підтримання та розвиток рідної мови. Кирило-Мефодіївське Товариство виступало за використання національної мови в літературі, освіті та суспільстві загалом. Видання літературних творів, газет та журналів на рідній мові сприяло її збереженню та розвитку.
Значущим внеском Товариства було і його культурно-освітнє завдання. Воно організовувало лекції, виставки, концерти, сприяючи розширенню культурного спектру та підвищенню культурного рівня суспільства.
У цілому, Кирило-Мефодіївське Товариство відіграло ключову роль у формуванні національної ідентичності, збереженні мовної та культурної спадщини, а також розвитку освіти серед слов'янських народів у період їхньої історичної турбулентності.
2)Релігійна політика освічених правителів Габсбургів на західноукраїнських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, була визначена стремленням до централізації та контролю над різними релігійними групами. Освічені монархи імперії, зокрема Йосип II, Марія Терезія та Йосип ІІ, намагалися зменшити вплив Церкви та релігійних установ на суспільство та політичні процеси. Нижче подано деякі характеристики цієї релігійної політики:
1. Толерантність:
Освічені правителі виявляли толерантність у відношенні різних релігій. Багатонаціональна імперія визнавала різноманіття культур та релігій і намагалася утримувати баланс між різними конфесійними групами.
2. Церковна Реформа:
В імперії проводилися церковні реформи, спрямовані на стабілізацію та контроль над духовенством. Ці заходи включали в себе регулювання чисельності та діяльності церковних служителів.
3. Лаїцизація:
Освічені монархи домагалися зменшення впливу Церкви на політичні та соціальні аспекти життя. Лаїцизація стосувалася не лише позбавлення церковних установ адміністративної влади, а й обмеження їхнього впливу на освіту та культуру.
4. Обмеження Єзуїтів:
У 1773 році папа Климент XIV скасував орден єзуїтів, і це рішення було підтримано в Австро-Угорській імперії. Це обмеження впливу католицької церкви та її конгрегацій.
5.Контроль над Церковними Майнами:
Правителі контролювали церковні майна, аби зменшити їхній вплив на економіку та суспільство. Це дозволяло державі зберігати фінансову стабільність та регулювати внутрішні справи.
Загалом, релігійна політика Габсбургів на західноукраїнських землях була спрямована на обмеження влади церкви та створення контрольованого релігійного середовища для підтримки стабільності в імперії.