Ответы
Ответ:
У повісті Олександра Гавроша «Різдвяна історія ослика Хвостика» яскраво і захопливо розкривається непростий шлях щирого і кумедного ослика на ім’я Хвостик до щастя, любові й майже нездійсненної мрії. Але на те це і Різдво, аби збувалося нездійсненне.
Маленький, доброзичливий і допитливий ослик Хвостик жив на околиці карпатського села в духовному центрі. Влітку він бавився із дітьми в дитячому таборі при центрі, катав їх на собі і розважався, восени – спостерігав за зміною кольорів у природі, а взимку – готувався до участі у різдвяному вертепі. Якось Хвостик уже брав участь у вертепі і тому із нетерпінням чекав Різдва, аби знову вийти на сцену.
Ответ:
Объяснение:
Жили-були веселій хуторі та його мешканці – веселі та дружні тварини. Серед них був маленький ослик на ім'я Хвостик. Хвостик був цікавим та завзятим, але, як іноді буває, йому вдалося потрапити в пригоди.
Одного теплого літнього дня Хвостик вирішив вирушити на прогулянку навколо хутора. Він блукав полями та лісами, досліджуючи кожний куточок свого чарівного дому. Проте, на шляху додому Хвостик заблукав.
Здається, він втратив орієнтацію та не міг знайти дорогу назад до хутора. Ослик блукав годинами, розгублений та зляканий. Мешканці хутора вже почали турбуватися та шукати Хвостика.
Щасливо, добрий сусідський пес на ім'я Барбос помітив ослика та вирішив йому допомогти. Барбос відчував, що Хвостик поблукав далеко, тому він вів його повернути додому. Завдяки розумінню та допомозі, Хвостик повернувся до хутора, де його вже чекали з радістю та обіймами.
З того часу Хвостик завжди був обережніший та більш вдячний за своє найкраще місце на світі – у своєму теплому хуторі.
Ця історія нагадує нам, наскільки важливо бути обережними та допомагати один одному, коли хтось потрапляє в скрутне положення.