Ответы
Ответ:
Школа і виховання в Давньому Єгипті були покликані перевести дитину, підлітка, юнака в світ дорослих. Діти починали навчання в храмових школах з 5 років, вчителями були жерці, навчання тривало 12 років. Вже в III тис. до н. е. в Стародавньому Єгипті виник інститут сімейної школи: чиновник або жрець навчав свого сина, який повинен був згодом змінити його в тій чи іншій посаді. Пізніше в таких родинах. стали з'являтися невеликі групи учнів.
Навчання в Стародавньому Єгипті мало на меті підготовку до професії в залежності від видів діяльності, якою займалася родина, оскільки правило діти успадковували професії свого батька. У дусі підготовки до загробного життя складалися і повчання дітям, які були стимулом формування моральності кожного єгиптянина. Фізичні покарання вважалися природними і необхідними. Спадкоємці трону та принци як і діти військових також навчалися при храмових школах, але крім інших предметів, військовій справі приділялася особливу увагу.
Саме в Стародавньому Єгипті виникло поняття як «канікули». Воно походить від назви зірки Сіріус — «Канікули», що значить означає «маленька собачка». З нею давні римляни познайомилися, завоювавши Єгипет. Сходження зірки Сіріус або сузір'я Великого Пса для єгиптян було початком нового року і в цей час наставав найспекотніший період.
Зі святкуванням сходу Сиріуса починалося свято Ісіди, в Єгипті римської епохи жерці несли зображення собак або навіть вели живих собак попереду колісниці Ісіди. Цей період року римляни і назвали «єгипетської спекою», а римський сенат оголосив дні відпочинку в найспекотніший літній час, коли зірка Сіріус з'являлася на ранковому небі.
Ответ:
У Стародавньому Єгипті навчання відбувалося переважно в храмових школах і при дворах фараонів. Умови навчання залежали від соціального статусу та професійних навичок учнів.
1. Храмові школи: Освіта була тісно пов'язана з релігійною ієрархією. У храмових школах навчали священиків, писарів, лікарів та інших служителів храму.
2. Навчання писемності: основний акцент робився на навчанні письма, ієрогліфів, математики та астрономії. Писемність вважалася важливою навичкою, і навчання проводилося на папірусі або глиняних табличках.
3. Соціальна диференціація: навчання змінювалося залежно від соціального становища. Діти з багатих сімей могли здобувати освіту в вищих навчальних закладах, тоді як діти селян або робітників найчастіше навчалися професійним навичкам від батьків.
4. Професійне навчання: існувала система навчання для різних професій, таких як будівництво, сільське господарство, ремесла та мистецтво. Учні отримували практичні навички від досвідчених майстрів.
5. Роль сім'ї: Освіта починалася в сім'ї, де батьки передавали базові знання дітям. Сім'я відігравала важливу роль у формуванні моральних цінностей та навчанні повсякденних навичок.
Ці умови навчання в Стародавньому Єгипті відображають соціокультурні особливості та підкреслюють важливість освіти в релігійному та професійному контекстах.