Question

Віршовий розмір поеми Олени Теліги "Радість"

Ой, не знаю, що то за причина, —Переходжу обережно вулицю,
І весь час до мене радість тулиться. 
Як безжурний вітрогон-хлопчина. 

До міського руху ми не звикли,
А хлопчина рветься, як метелиця.
Ніби поле перед нами стелиться.
Ніби зникли авта й мотоцикли. 

І сама я на ногах не встою. 
Пролітаю між людьми похмурими,Козачка вдаряю попід мурами
—Бо хлопчина не дає спокою!

Answer 1

П'ятистопний хорей з пірихієм.