Ответы
Гончарство-це така керамічна технологія.З глини роблять посуд,іграшки,прикраси,сувеніри.
Спочатку гончар на спеціальному станку ліпить свій майбутній витвір мистецтва,наприклад,глечик.Він бере глину та починає липку.Гончар обережно відноситься до роботи,тому що один рух,та все треба бути робити спочатку.Потім,коли майстер зробив заготовку,він відправляє її у спеціальну гончарну піч,Там витвір стоїть та твердіє.Пізніше,колі вже прийшов час діставати свій виріб,гончар бере спеціальну палицю для того,щоб достати глечик.Потім він розфарбовивається.
Кажуть, не святі горшки ліплять. Можливо, що й так. Проте не проста ця справа - виліпити навіть звичайнісінький глечик. Для цього потрібні роки сидіння із гончарним кругом, щоб його відцентрова сила не розривала зігріту долонними глину, зводячи нанівець старання, змішані з краплями поту. Проте терпіння з гончарним кругом замало - потрібен ще й талант. Власне, талановитих гончарів у місті Валки на Харківщині завжди вистачало. І Кажуть, у Валках глина особлива, яку відшукали гончари. І справді, кілька років тому, коли київські хіміки зробили всі необхідні її дослідження, з’ясувалося, що глина для гончарних виробів найкраща в Україні.
Вироби гончара з Валок Федора Івановича Гнідого потребують особливої уваги. Чому так? Зроблені ним кухлі, глечики, інше начиння - це справжній витвір мистецтва. Його роботи цінують навіть за кордоном, охоче купують туристи у Канаді. А ось земляк Федора Івановича, Дмитро Іванович Наріжний, виготовляє казкових персонажів, фігурки наших пращурів. Отой його чумак, що їде на гарбі, і спряжений волами, ніби справжнісінький. Там кожна деталь воза передана з любов’ю, достовірно. А сам їздовий у солом’яному капелюсі ніби взяв та й прийшов з минулих століть до сучасних Валок.
Гончарство - виготовлення з опаленої гончарної глини різноманітних виробів, зокрема посуду, кахлів, іграшок тощо. Це досить стародавнє ремесло.
У Валках від століття до століття передається від батька до сина, від одного роду до іншого уміння, талант працювати за гончарним кругом. А якщо ви зайдете до хати тітки Мотрі Ковальської, ви на порозі застигнете у захваті. Її кімнати нагадують зали музею гончарного мистецтва. Тітка Мотря бережно охороняє зразки гончарних виробів своїх земляків від сивої давнини до наших днів. Зараз гончарство у Валках набирає нової сили, ніби дістало друге дихання, відкрито гончарний цех. Поряд із дорослими майстрами можна побачити а що оволодівають гончарним мистецтвом. Вони із захопленням ліплять казку Івана-дурня, Бабу Ягу, гоголівських персонажів і, зрозуміло, оволодівають мисте- цтвом виготовлення хатнього начиння, різного посуду тощо.
Валківські майстри з гордістю кажуть, що сам Президент України вміс працювати на гончарному крузі. Свідком того є фотографія в гончарному цеху Валок, де зображено Президента, який працює на гончарному крузі. Самі Валки, правда, Президент ще не навідав, але тутешні гончари сподіваються, що їхні дивовижні роботи з глини обов’язково побачить Президент.