Question

яким було життя давніх словян

Answer 1

Археологічні знахідки переконують, що слов'яни під самого початку своєї історії виступали як окремі, хоч і споріднені, більші чи менші групи - об'єднання родів - племена, союзи племен. Племена очолювали обрані громадою вожді. Саме за вождями закріплювалася верховна влада. До їхніх повноважень належали перерозподіл надлишку продукції, організація оборони під час воєн, спорядження військових дружин тощо.
Особливу роль у житті слов'ян відігравали ради, на яких ухвалювали найважливіші рішення. Згадує про такі ради візантійський історик 6 ст. Прокопій Кесарійський: «Ці племена, склавини й анти, не підлягають одній людині, - з давніх-давен живуть у демократії, тому про все, що для них корисне чи шкідливе, вони обмірковують спільно. І майже в усьому іншому обидва варварські народи здавна живуть однаково».
Коли з'являлася потреба боронитися від сильного ворога, слов'янські племена об'єднувалися у великі військові союзи. Прикладом такого союзу може бути антське об'єднання. Утворення великих союзів племен свідчить про такий рівень суспільних відносин, що передує державі. Отже, давні слов'яни в 5-7 ст. наблизилися до створення держави. На переддержавний рівень суспільства в давніх слов'ян указує й те, як вони облаштовували свої поселення. Менші з поселень скупчувалися навколо більших - своєрідних племінних центрів. Останні були й ремісиичими осередками. Згодом такі великі поселення перетворювалися на укріплені городища. Залишки великого слов'янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині це Зимненське городище.
Схарактеризуйте рівень розвитку суспільства давніх слов'ян. Кому належали найбільші повноваження?
Працюймо самостійно. Завдання 1.
Складіть словничок з 3-4 слів, які можна використати в розповіді про суспільне життя давніх слов'ян. Запишіть тлумачення до кожного.

Answer 2

Повседневная жизнь древних славян определялась своеобразным укладом, выработанным столетиями борьбы с врагами и природой. Люди должны были объединяться, чтобы выживать. И община, род становятся главной формой. Управлялось древнеславянское племя „вечем «, т. е. сходкой всех домохозяев. „Обо всем, что им полезно или вредно; они рассуждают сообща».