Ответы
Ответ:
Спогади доньки І. Франка за структурою оповіді відносимо до літературно-історичного та автобіографічного, оскільки йдеться про літературну працю та літературне оточення І. Франка, а також автор розповідає про перипетії власного життя. Насамперед прочитується образ автора зі справжнім життєписом, з ним тісно пов'язаний сюжет, композиція та особливості оповіді. Сюжет, персонажі, простір і час відносно вільні, виклад матеріалу прив'язаний настільки до життєвого шляху автора, що, на перший погляд, не викликає сумніву в його несправжності, реалістичності. Насправді є певні неузгодження в судженнях. Скажімо, А. Франко пише про те, як в дитинстві вона тішилась гостям їхньої хати, особливо, коли "була родина тата; спершу його вітчим і мама, потім по їх смерті приїздили його брати Онуфрій і Захарій з жінками і дітьми" Для достовірності викладених фактів співставимо розповідь Василя Франка (1899-1980), який згадує, як навесні 1915 р. у Жовкві в нього вкрали батькові коні. Аби минути батькової кари, шістнадцятилітній юнак чотири дні пішки йшов за порадою до стрийка Івана. У Львові досі ніколи не був. Хворий письменник сидів у кріслі супроти сонця, перепитав: "Та чи ти не Михайлів (друге родинне ім'я Захара. - О. О.) син з Нагуєвич? Яким чудом ти тут взявся?" (с.13). "На перший погляд, здивувало мене стрийкове життя і оточення. З родини при йому не було нікого. Оба сини, Тарас і Петро, - на війні, дочка Ганя - в Києві, а дружина хвора, в шпиталі" [7, с.13]. Отже, за свідченням В. Франка, він разом з батьком жодного разу не гостював у дядька Івана.
Объяснение:
літературний портрет франка