Ответы
Ответ:
Ґрунтуючись на тенденціях третього століття у прагненні до абсолютизму, він назвав себе самодержцем, піднявшись над масами імперії з нав'язливими формами придворних церемоній і архітектури. Бюрократичне і військове зростання, постійні кампанії і будівельні проекти збільшили витрати держави і зажадали всеосяжної податкової реформи. З 297 р., імперське оподаткування було стандартизовано, стало більш справедливим і стягувалося у швидшому темпі.
Не всі плани Діоклетіана були успішними: указ про максимальні ціни(301), його спроби «приборкати» інфляцію через контроль над цінами була контрпродуктивною і швидко стали ігноруватися. Незважаючи на те, що Діоклетіанівська система управління була ефективною, коли він правив, тетрархічна система розсипалася невдовзі після його зречення через конкуренцію династичних вимог Максенція і Костянтина, дітей Максиміана та Констація відповідно. Переслідування Діоклетіана(303-11), останнє, наймасштабніше і найкровопролитніше офіційне переслідування християнства, яке, тим не менш, не знищило християнську імперську спільноту. Навпаки, після 324 р. стало привілейованою релігією імперії під її першим християнським імператором Костянтином Великим.
Объяснение:
Діоклетіа́н (лат. Gaius Aurelius Valerius Diocletianus Augustus) — римський імператор з 20 листопада 284 по 1 травня 305. Найкривавіший переслідувач християн. Прихід до влади Діоклетіана завершив кризу Римської імперії III сторіччя та призвів до укріплення влади імператора. Він встановив тверде правління і усунув фікцію, згідно з якою імператор був лише першим з сенаторів (принцепсом), після чого оголосив себе повновладним правителем. З його правління починається період в римській історії, званий домінат