1. Скористайтеся додатковими джерелами інформації та дізнайтеся
про історію створення термометрів і різних температурних шкал
мірами тіла,
(Фаренгейта, Реомюра тощо). Підготуйте коротке повідомлення.
СРОЧНО!!! даю 35 балов
Ответы
Объяснение:
Идея создания прибора для измерения температуры впервые возникла у голландского естествоиспытателя Ван-Гельмонта (1577—1644), а первый «термометр» был сконструирован итальянским физиком Галилеем в 1597 г. ... При изменении температуры воздуха внутри шарика ртутная «пробка» соответственно то поднималась, то опускалась.
Ответ:
UKRAINE PROLONGED THE SPECIAL STATUS OF RUSSIA'S OCCUPIED REGIONS FOR THE NEXT YEAR
Saturday, 13 August 2016 09:44
ФАРЕНГЕЙТ ТА ЦЕЛЬСІЙ - ІСТОРІЯ ТЕМПЕРАТУРНИХ ШКАЛ
Наталія Андрюшина, Інститут фізичної хімії України, 13.08.2016
Ми використовуємо слово «температура» ледь не щодня, однак при цьому чітко визначити суть цього явища – завдання не із простих. Історія створення температурних шкал захоплююча, адже по суті потрібно було виразити наші інтуїтивні відчуття «тепло-холодно» і привести їх до єдиного стандарту.
У 1724 році німецький фізик Габріель Фаренгейт запропонував шкалу вимірювання температури. Це було подією, оскільки у 18 столітті питання вимірювання температури ще не було вирішене, тож зручну шкалу із захватом прийняли у Королівському товаристві. Так як Британська імперія займала на той час чималі території, шкала Фаренгейту стала дуже швидко використовуватися по всій земній кулі.
Для адекватного та сталого відтворення температури вчений обрав кілька реперних точок. Перш за все, Фаренгейт хотів створити позитивну шкалу, в якій би за нуль приймалася найнижча температура. У рік створення шкали зима в Данцигу (Польща), де працював вчений, видалася холодна, і температуру за вікном вдалося відтворити досить дивною на наш погляд сумішшю – таненням льоду, нашатирного спирту і кухонної солі. Саме температура танення цієї суміші була прийнята за 0 °F. До речі, нічого незвичайного в цьому експерименті не було, так як плавлення льоду у ванні з розчинами солей – це був стандартний спосіб отримати низькі температури в лабораторних умовах у 18 столітті. Друга точка на шкалі – це температура танення льоду в воді, виміряна при 32 °F, а третя – нормальна температура тіла людини – 96 °F. Вчений знайшов, що різниця між кипінням і замерзанням води дорівнює 180 (212-32), тож було дуже зручно прийняти значення 1/180 за градус Фаренгейта. Температурна шкала Фаренгейта стала популярною завдяки використанню перших ртутних скляних надійних термометрів (ним же і винайдених). Забігаючи вперед, скажемо, що з часом шкала Фаренгейта неодноразово уточнювалася і наразі її градус визначається через Кельвін.
Через 18 років після Фаренгейта шведський астроном і фізик Андерсен Цельсій запропонував свою градуйовану стоградусну шкалу, в якій 0 градусів відповідає температурі кипіння води, а 100 – точці танення льоду. Згодом незалежно один від одного Крістіан і Стромер перевернули шкалу Цельсія, зробивши 0 °С початковою точкою відліку – точкою танення льоду. У такому вигляді шкала дійшла до наших днів, завоювавши популярність в світі.