Підготувати повідомлення за темою: Реформи освічених монархів 17 - 18 ст.
Можно пожалуйста не очень много, чтобы было понятно и можно было рассказать
Буду очень благодарна)).
Ответы
Відповідь:
ОСВІЧЕНИЙ АБСОЛЮТИЗМ – політика низки європ. д-в, серед них Іспанії, Португалії, Швеції, Данії, "Священної Римської імперії германської нації", Пруссії, Російської імперії 2-ї пол. 18 ст., яка здійснювалася під впливом ідей Просвітництва (див. Просвітництва доба) й була спрямована на модернізацію суспільно-екон. життя шляхом реформ законодавства, судочинства, освіти. Характеризувалася лібералізацією у сфері торгівлі, промислів, секуляризацією церк. і монастирських маєтностей, звуженням станових привілеїв дворянства. У Рос. імперії хронологічно обмежується 1740–80-ми рр., до початку Французької революції кінця 18 століття (М.Дружинін), й мала свою специфіку. "Освіченим монархом", який дбає про благо всього народу, намагалася постати рос. імп. Катерина ІІ. Вона підтримувала особисті контакти з діячами епохи Просвітництва. Із приходом до влади Катерина II остаточно завершила формування абсолютистської монархії в Росії, розпочату рос. царем Петром І. Проводила політику централізації та уніфікації адміністративного управління. Були ліквідовані Гетьманщина та Запорозька Січ як автономні одиниці у складі Рос. імперії. Губернська реформа 1775 запровадила єдиний адміністративний устрій в імперії. Був реформований Правительствуючий Сенат, за яким залишилися лише суд. функції, зміцнювався бюрократичний апарат. Відповідно до концепції О.а., яку розвивали франц. просвітники, було запроваджено деякі реформи суд. системи, з'явилися станові суди, місц. органам влади надавалися певні функції самоврядування, які перебували в руках дворян. Започатковано освітню реформу (1786), за якою створювалися гол. нар. уч-ща в губернських містах та малі в повітових. Була проведена секуляризація церк. і монастирських маєтностей. Для реформування законодавства імп. Катерина II 1767 скликала Комісію з укладання Нового Уложення (див. Комісія Законодавча 1767–1768), у діяльності якої брали участь депутати від усіх станів населення, за винятком кріпосних селян. У Наказі депутатам імп. Катерина II декларували популярні ідеї Просвітництва – природного права і сусп. блага, верховенства закону для всіх громадян. Усе ж деякі заходи імператриці сприяли розвиткові ремесел і торгівлі. Так, Жалувана грамота містам 1785 регламентувала міське самоврядування, розширювала права вільного заняття ремеслами та торгівлею. Проте залишилася недоторканною соціально-екон. основа самодержавства – право власності дворянства на землю із супутнім йому кріпосним правом. Жалувана грамота дворянству 1785 надавала останньому не лише підтвердження його прав і привілеїв, але й представництво на рівні місц. влади. У зовн. політиці Рос. імперія, разом із Пруссією та Австрією, для яких також характерна політика О.а., остаточно поділила на кінець 18 ст. Річ Посполиту, приєднавши до себе значну частину укр. земель, а крім того, ліквідувала Кримський ханат і захопила його землі (1783).
Під егідою імп. Катерини II 1768 було створено "Собрание, старающееся о переводе иностранних книг", яке, по суті, очолював Г.Козицький. Розвивалося книгодрукування, з'явилося багато журналів як сатиричного, так і суспільно-політ. спрямування. Поширення ідей Просвітництва сприяло розвиткові суспільно-політ. і правових вчень. Із початком Франц. революції кінця 18 ст. рос. імп. Катерина II повністю відмежувалася від ідей Просвітництва й зайняла активну позицію в антифранц. коаліції. Вважають, що ліберальні реформи рос. імп. Олександра І поч. 19 ст. йшли в руслі політики О.а. Катерини II, але суть їх зводилася лише до вдосконалення системи управління абсолютистською монархією.
Політика О.а. у "Священній Римській імперії германської нації", до якої відійшла внаслідок поділу Польщі (1772) Галичина, а 1775 – Буковина, у часи правління імп. Марії-Терезії (1765–80) та імп. Йосифа ІІ (1765–90) зосереджувалася на реформуванні управління, підтримці протекціонізму. Було секуляризовано церк. землі, проголошено свободу віросповідання, урівняно в правах католицьке і греко-католицьке духовенство, ліквідовано особисту залежність селянина від землевласника (1782). Запроваджено шкільну реформу, за якою передбачалося створення однокласних шкіл, навчання в яких велося рідною для учнів мовою. Для освіти греко-катол. духовенства у Відні 1774 відкрито духовну семінарію, 1784 відновлено Львів. ун-т, де почав діяти філософсько-богословський ф-т з укр. мовою викладання.
Пояснення: