Ответы
Ответ:
У політичному житті Риму на 60 рік до н. е. найяскравіше виділялися три постаті: Гай Юлій Цезар, Гней Помпей і Марк Ліциній Красс. Незважаючи на свій вплив, ніхто з них не міг протистояти сенату.
Юлій Цезар, хоч і належав до патриціанського роду, вів боротьбу проти сенатської аристократії. За це він накликав на себе ненависть багатьох видних політиків з табору оптиматів, як то: Марк Порцій Катон, Марк Кальпурній Бібул та інші. Не маючи змоги вказати на політичні помилки свого ворога, вони намагалися зобразити Цезаря як розпусного властолюбця, втім ці спроби були настільки абсурдними і очевидно направленими на заплямування Гая Юлія, що викликали зворотний результат.
Марк Ліциній Красс і Гней Помпей були давніми противниками. Причин на те було багато: присвоєння слави за перемогу над Спартаком Помпеєм, боротьба за першість в римському політикумі тощо. Але для обох Цезар був особистим другом і вигідним партнером.
Укладення тріумвірату стало, як казали свого часу, «союзом слави Помпея, грошей Красса і розуму Цезаря». Разом вони змогли провести ряд важливих для себе рішень: Помпей отримав земельні наділи для своїх ветеранів, Крассу дісталася війна з парфянами, а Цезар отримав намісництво у Галії. Перший триумвірат розпався 53 року до н. е., коли у битві з армією Парфії загинув Марк Ліциній Красс. Баланс впливу було порушено і почалося протистояння двох найвпливовіших людей держави: Цезаря і Помпея. Зі смертю Юлії Цезаріс, дочки Гая Юлія і дружини Гнея Помпея, їхня неприязнь переросла у протистояння. Сенат мав обирати, кого підтримати у цьому суперництві. Цезар здавався їм небезпечним, оскільки мав більш тонкий розум, армію, славу, гроші і високе походження. Помпей був провінціалом з великими, але нічим не підкріпленими амбіціями, що давало змогу легко маніпулювати ним. Цезаря оголосили ворогом Республіки. 13 грудня 49 року до н. е. Марцелл в супроводі кількох сенаторів вручив Помпею меч «для захисту вільного ладу». Саме цю дату офіційно вважають початком громадянської війни у стародавньому Римі.