Намалюйте словесну картину, що виникла у вашій уяві під час читання вірша "Жовтіє світло з темноти..."
Ответы
Відповідь: Прочитавши ці рядки, я бачу жінку, життя якої склалося немилосердно— всеньки та жила сама. Але вона щаслива, бо милого, коханого зустріла. В молодості лірична героїня часто закохувалась у багатьох, писала про те вірші в синій блокнот, проте все те було не по справжньому. І знову вона залишалась сама, тужно чекаючи когось. І от, коли вже та давно забула, що то: кохання справжнє, її зустрів той чоловік, то була саме тая половинка. І от вона радіє й плаче щиро, що довелось-таки за все
життя зустріти справжнє, рідне їй кохання.
Вірш, оригінал:
Широк и желт вечерний свет,
Нежна апрельская прохлада.
Ты опоздал на много лет,
Но все-таки тебе я рада.
Сюда ко мне поближе сядь,
Гляди весёлыми глазами:
Вот эта синяя тетрадь -
С моими детскими стихами.
Прости, что я жила скорбя
И солнцу радовалась мало.
Прости, прости, что за тебя
Я слишком многих принимала.