Question

СРОЧНО НАПИСАТИ КОНСПЕКТ ДО ЦЬОГО ТЕКСТУ ДАЮ 50Б СРОЧНО
Драматургові Іванові Карпенку-Карому в когорті знакових митців-засновників
театру корифеїв випало особливе місце. Цей автор вивів нашу національну драма-
тургію на високу орбіту мистецьких досягнень. Комедія «Сто тисяч» (1889) спо-
чатку називалася буденно – «Гроші», але драматург прекрасно усвідомлював, що
назва твору завжди стає саме тим чарівним ключиком, який відмикає світ його
драматичного твору, тому дуже відповідально поставився до вибору такого ключа
й дав своєму дітищу назву «Сто тисяч», гранично увиразнивши неймовірно велику
суму, дуже бажану й ласу насамперед для всіх тодішніх сільських скоробагатьків.
Іван Карпенко-Карий розкриває характер Герасима Калитки всесторонньо.
З одного
боку, це до краю перевтомлений, зашарпаний, недалекоглядний сільський
трудівник, який, проте, з іншого, постійно проявляє себе вкрай негативно й жалюгідно.
Наприклад, свято вірить у власні хитрощі і зовсім не сповідує народну
мораль, як це ще робили навіть його батьки. Герасим здатний ударити дружину
Параску, яка вже й так падає з ніг від непосильної праці, погано харчується сам,
а ще гірше годує наймитів, готовий хитрощами забрати в кума навіть останню
тяглову худобу, вимагаючи за позичені гроші від Савки «запродажню» на воли.
Герасим живе у примітивному колі обмеженого селянського світогляду: як
і Савка, вірить, що всі кругом багатіють лише нечесним шляхом, знущається зі
своїх найближчих родичів, на кожному кроці проявляючи унікальну скупість.
Звичайно, дурноверхого Герасима не важко обдурити шахраєві з досвідом, яким є
Невідомий. Цей авантюрист пропонує Калитці купити в нього фальшиві гроші,
що нібито майже нічим не відрізняються від справжніх.
Низька людська сутність кумів Герасима й Савки проявляється майже на кож-
ному кроці, хоч обидва справді натерпілися чимало страху з обміном «фальши-
вих» купюр, які їм дав Невідомий на пробу, кілька разів спонтанно спромагалися
навіть на хороші вчинки, наївно заздалегідь відчувши себе великими багачами.
Найстрашнішим для обох кумів виявилося гірке прозріння: Невідомий підсунув
Герасимові й Савці звичайний папір, так звану «куклу». З горя, що втратив власні
гроші, за які міг купити ще один добрячий шмат родючої землі в поміщика, який
розорився, Герасим Калитка пробує повіситись, а коли його дивом рятують, виго-
лошує фразу, що вже давно стала афоризмом: «Краще смерть, ніж така потеря!».
Отже, власне життя він сам оцінив у суму, значно меншу навіть не від ста, а від
трьох тисяч, адже й Калитка обшахрував Невідомого, а не тільки цей шахрай –
Калитку, але Герасим ніколи не зможе собі простити, що омріяні гроші виявилися
маревом.
Комедія Івана Карпенка-Карого особливо актуальна в наш час. Багато людей у
погоні за багатством утрачають не лише власне здоров’я, а й людську подобу,
честь, гідність, руйнують власні родини, зрікаються найсвятішого.

Answer 1

Ответ:

Отметьте ответ "Как лучший", пожалуйста

Объяснение:

1. Іван Карпенко-Карий - знаковий митець-засновник театру корифеїв;

2. "Гроші" - "Сто тисяч";

3. Чарівний ключик - назва твору;

4. Обмежений світогляд Герасима, його характеристика;

5. Авантюрист Невідомий

6. Низька людська сутність кумів

7. Гірке прозріння

8. Диво-порятунок

9. "Краще смерть, ніж така потеря!";

10. Актуальність комедії.