Ответы
Привіт, мої далекі нащадки. Я живу в невеликому племені, ми живемо на березі дуже невеликий, але багатою на рибу річки. Але вода там дуже стрімка і ми завжди стежимо , щоб кого-небудь не забрало течією. Я молодша з семи дітей племені, нові ще не народжувалися, адже у нас стояла дуже погана погода, Річка обміліла, води було мало, риби майже не було. Раз було мало харчування, діти не могли народитися. Наші батьки всі разом ловлять рибу, полюють на оленів, роблять їм пастки і приходять додому з декількома тушами, але так буває не завжди, а тільки коли через наші землі проходять їх стада.Наша печера знаходиться на березі річки, вхід на ніч закривається дуже великим валуном, який не відсунути жодному звірові. З шкур оленів жінки виготовляють собі та іншим одяг і взуття, з кісток робимо голки, за допомогою каменів, дерев і кісток виготовляємо скребки, рубила , списи, гарпуни та інші знаряддя. Наш природний розум дозволяє нам заготовлювати м'ясо, сушити його і коптити, і є вже після того, як пройшло вже багато часу після вдалого полювання. Імена у нас зовсім нескладні, мою матір звуть Айва, а мене Асин. Головного шамана звуть Ашмет, він вміє передбачати погоду і вдалий результат полювання. На іншому березі річки живуть інші племена, з якими ми іноді зустрічаємося на полюванні, але намагаємося не заважати один одному. Скоро ми будемо пересуватися на південь, тому що настає час Великого холоду, земля буде покрита снігом і льодом. Якщо ми переселимося, то наше плем'я залишиться в живих і ми будемо жити набагато південніше. Там ми сподіваємося знайти багато родючих земель з їстівними рослинами, хороші місця для полювання і стоянку для племені. Ваша Асин.