Ответы
Алекса́ндр Македо́нский (Александр III Великий, др.-греч. Ἀλέξανδρος Γ' ὁ Μέγας; предположительно 20/23 июля или 6/10 октября 356 года до н. э., Пелла — 10/13 июня 323 года до н. э., Вавилон) — царь Древней Македонии из династии Аргеадов (с 336 года до н. э.), выдающийся полководец, создатель мировой державы, распавшейся после его смерти. Взойдя на престол в возрасте 20 лет после гибели отца, Филиппа II, он подавил восстание фракийцев и заново подчинил Грецию, где были разрушены мятежные Фивы. В 334 году до н. э. Александр переправился в Малую Азию, начав таким образом войну с Персидской державой. При Гранике он разгромил сатрапов, а при Иссе (333 год до н. э.) — самого царя Дария III, после чего подчинил Сирию, Палестину и Египет. В 331 году до н. э. при Гавгамелах в Месопотамии Александр одержал решающую победу. Дарий позже был убит; Александр, заняв внутренние районы Персии, принял титул «царь Азии», окружил себя представителями восточной знати и начал думать о завоевании мира. За три года (329—326 годы до н. э.) он завоевал Среднюю Азию. Вторгнувшись в Индию, царь и там начал одерживать победы, но его армия, утомлённая долгим походом, взбунтовалась, так что Александру пришлось повернуть назад. В 324 году до н. э. он прибыл в Вавилон, ставший его столицей. Уже в следующем году, во время подготовки к походу в Аравию, Александр умер в возрасте 32 лет.
1. Де коли відбулася перша битва Александра з персами Східному поході? Як було завойовано Сирію. Фінікію та Єгипет
Навесні 334 р. до н. е. Александр Македонський на чолі військ рушив похід проти Персії. Східний похід було проголошено як пом су за руйнацію храмів під час походу Ксеркса. Тоді йшлося про відвоювання в персів Малої Азії. Малоазійські сатрапи, які підкорялися Дарію ||| вирішили дати бiй Александру біля річки Гранік, що впадає в Мармурове море. Битва відбулася у 334 р. до н. е. Перська армія зазнала розгрому. Потім Александр рушин до малоазійських грецьких міст, звiльняючи їх.
Наступна битва відбулася біля міста Ісс. Вiйсько персів налічувало приблизно 130 тис. вояків проти 30-40 тис. армії Александра. Однак у найвiдповiдальнiший момент Дарія III охопила паніка. Долю битви визначила втеча царя. У полон потрапили мати, дружина й двi доньки Дарія.
Після перемоги Александр рушив на південь. Спочатку він підкорин Сирію та
Фінікію. Найскладнішою для війська Александра виявилася облога Тіра. П'ять місяців (січень-травень 332 до е.) трималися мешканці міста. Тільки засипавши протоку, вiддiляла острів, на якому стояло місто, берега, греко-македонці змогли захопити його.
Знову Александр рушив не на схід, на південь до Єгипту. Вiн звільнив цю державу від перського панування. Тож македонського правителя Єгипті зустріли як визволителя. Тут він заклав нове ме яке назвали на його честь Александрією. Потім невеличким за особистої охорони полководець пішов на захід від Нілу, пустелю до оазиса Амона. Жерцi бога Амона проголосили Александра сином Амона, тобто богом фараоном, знати його законним правителем.
2. Які воєнні дії призвели до загибелі Перської держави?
Навесні Александр рушив далі. Дарій ІІІ також готувався до битви Перський цар обрав для бою зручну рівнину, де його нові колісниці та слони мали б простір для дій. Там біля селища Гавгамели (територія сучасного Іраку) 1 жовтня 331 р. до н. е. вiдбулася одна з найбільших битв давнини. Армія персів була вдвічі чисельніша за македонську: 95 тис. проти 47 тис. в Александра. Проте попри таку значну перевагу перси зазнали нищівної поразки. Як і в битві біля м. Ісс, Дарій III, оточений "безсмертними" побачивши Александра, утік з поля бою.
Дарій III зупинився в столиці Мідії. Александр тим часом без бою захопив Вавилон. Потім македонська армія взяла столицю Персії Сузи, а також резиденцiю перських царів - місто Персеполь. Це місто цар пiддав жорстокому пограбуванню та
Дарій III з невеликою групою охорони втiк до Парфії. Дорогою він був убитий своїми военачальниками. Після смерті Дарія III Александр став спадкоємцем його держави. Відтепер він вимагав до себе шани богообранця, адже перебрав на себе владу, якої до нього не мав жоден з правителів. Цар, зокрема, хотів, щоб усі перед ним падали на коліна, цілувати край його одягу. Греків і македонян такі вимоги дратували й обурювали.
Тож цар мусив шукати підтримки серед місцевої верхівки. У колишнiх сатрапіях були залишенi мiс цеві правителі, але їхню дiяльнiсть контролювали на мiсники Александра. Цар наказав карбувати нові срібні монети. Було побудовано нові міста (понад 30). Майже всі вони були названі на честь Александра.
Старанний учень філософа Арістотеля, Александр розумів велич надбань грецької культури. Тому він прагнув виступити не тільки в ролі полководця, але й у ролі носія нових традицій. Джерела повідомляють, що Александр поширював на Сході нові досягнення землеробства, доводив переваги європейського шлюбу, переконував не вбивати своїх літніх батьків, шанувати матерів.
__________________________________________
Думаю хватіт, дальше мені лень дописувати))