50 баллов, пожалуйста без спама
Порівняйте економічні реформи М. Хрущова та косигінську реформу 1965 р. визначте їхні здобутки та прорахунки.
Ответы
М.Хрущов
Перша програма стосується освоєння цілинних земель. Започаткована на лютнево-березневому пленумі ЦК КПРС 1954 р. Передбачалося освоїти для подальшої культивації спочатку 13 млн. га, а потім 30 млн. га незайманих земель Казахстану і Сибіру. Тільки за три перших роки реалізації програми з республіки виїхало 80 тис. осіб. Підприємства України поставляли до цілинних районів різні сільськогосподарські машини. У радянські часи економічну виправданість та ефективність освоєння цілини оцінювали позитивно. Нині все більше фахівців схиляються до думки, що цей процес зашкодив переходу сільського господарства на шлях інтенсифікації. У червні 1954 р. Хрущов виступив із закликом розширити посіви кукурудзи. У 1961 р. господарства республіки виділили 3 млн. га кращих земель під цю культуру, але затрачені зусилля і ресурси не дали очікуваного результату. Третя велика програма на селі - «гонка за США». Навесні 1957 р. радянське керівництво висунуло гасло: наздогнати Америку у виробництві молока, м’яса і масла за показниками на душу населення. Ця програма закінчилася тим, що виробництво продукції тваринництва в республіці в 1964 р. впало до 92 % від рівня 1958 року.
Соціально-економічні реформи періоду правління М.Хрущова можна оцінити неоднозначно, але закладена в них демократизація економічного життя сприяла стрімкому підвищенню ефективності радянської економіки та поступовому зростанню добробуту населення в 50-их роках. З кінця вказаного десятиріччя реформи все більше стали характеризуватися негативними явищами.
Косигін
1........ Реформи в сільському господарстві
Перша з реформ, ініційована головою радянського уряду, зводилася до запровадження ряду невідкладних заходів щодо розвитку аграрного сектору економіки.
1)збільшення капітальних вкладень у сільське господарство;
2)розвиток матеріальної та соціальної бази села;
3)зменшення планів з обов'язкового постачання основних видів сільськогосподарської продукції;
Перші кроки щодо здійснення реформи дали позитивні результати:
Оживилося сільськогосподарське виробництво, збільшилися постачання продовольства в міста, у селах з'явилося більше техніки, досить швидкими темпами будувалося житло й об'єкти соціально-культурного призначення.
2.......Реформи в промисловості
У вересні 1965 року (також на пленумі ЦК КПРС) були прийняті основні документи, спрямовані на реформування промисловості.Оцінка діяльності промислових підприємств повинна була здійснюватися не за валовими показниками зробленої продукції, а за її реалізацією;
Скорочення обов'язкових планових показників, що доводилися до підприємств із центру, зміцнення їхнього госпрозрахунку, підвищення самостійності, збереження в розпорядженні підприємств більшої частини прибутку;
Ліквідація раднаргоспів і здійснення переходу від територіальної системи керівництва до галузевої (відновлення міністерств і відомств);
Реформи спрямовувалися на посилення економічного стимулювання і підвищення матеріальної зацікавленості трудових колективів у цілому й окремих трудящих.
На 1968 рік в СРСР на нові економічні умови діяльності перейшло близько 27 тисяч підприємств. Намітилося зростання продуктивності праці. Збільшувалися фонди суспільного споживання, почали вирішуватися деякі соціальні проблеми. Однак уже в 70-ті роки реформи в промисловості пішли на спад; сповільнилися темпи економічного росту, розвиток промисловості продовжував здійснюватися на екстенсивній основі.
3.....Причини краху реформ
1)Здійснювані реформи у жодному разі не торкалися відносин власності і проводилися виключно в рамках командно-адміністративної системи;
2)Економічні реформи не були доповнені реформами політичної системи, а навпаки, проводилися в умовах згортання демократизації, що намітилася в другій половині 1950-х pp.;
3)реформи проводилися партійно-господарським апаратом, сформованим ще в сталінську епоху, на основі характерних для нього адміністративно-командних методів керування;
4)Найважливіші завдання економічного розвитку вирішувалися переважно на екстенсивній, а не на інтенсивній основі;
5)Мілітаризація економіки і величезні потреби військово-промислового комплексу (ВПК) в умовах наростання на міжнародній арені гонки озброєнь відволікали величезні ресурси (фінансові, трудові ті ін.), катастрофічно відбивалися на реформаторській політиці й у підсумку зводили її нанівець.
6)Керівництво партії та країни одне за одним ухвалювало постанови, але вони не давали відчутних результатів.