Ответы
Ответ:
24 травня народився відомий український письменник і драматург Михайло Стельмах. Ми всі вивчали твори письменника за шкільною програмою, добре засвоївши, що його романи - своєрідна енциклопедія українського села кінця XIX і першої половини XX століття. На жаль, сьогодні про Стельмаха ми чуємо не так часто. І тому саме зараз варто підняти і донести до всіх прихильників української літератури все багатство його творчості, розповісти про письменника і про його епоху. Яким він був і як народжувалися його твори.
Кращі твори Михайла Стельмаха - ті, де майже немає кон'юнктурних або написаних з цензурних міркувань сторінок: повість про дитинство маленького Михайлика «Гуси-лебеді летять» і «Щедрий вечір». До речі, «Щедрий вечір» письменник написав для молоді. Намагався показати, якими шляхами, з якими труднощами йшло його покоління до кращого майбутнього. У творі перелилися дитячі враження і досвід дорослої людини.
Ніщо так не підносить людину, не надихає на добро, як любов. Власне, все хороше на світі починається з любові, і закінчується, коли любов помирає, говорив Стельмах. «Моя тема в літературі - любов до людини». Вважав, що треба знати свою історію і берегти її. Без неї «ми ніщо, безбатченки».
Про себе Стельмах говорив, що, маючи таких вчителів, як Шевченко і Коцюбинський, він не мав права писати погано. Стояв за те, що потрібно поважати спадщину попередників, сучасників, терпимо ставитися до різних стильових шукань, не втрачати свого кольору, але й не забувати про веселку. Триматися магістральної, а не «польової» літератури.
Письменник говорив, що в житті кожної людини є чотири броди: блакитний, як світанок, - дитинство; як сон - хмільний брід кохання; брід праці і життєвих турбот; і, нарешті, - брід внуків та прощання. Від того, як людина переправиться через них, стає зрозуміло, чого вона варта.
Чотири роки не міг видати свій роман Стельмах, і, як вважав його син Ярослав, саме це значно скоротило йому життя. Не потрібно забувати, що це був період застою, а письменник, мабуть, одним з перших в художній літературі порушив питання про геноцид проти українського народу. Він відчував, що не має права мовчати, і його покликання - писати правду, як би гірка вона не була. Тому, коли роман «Чотири броди» все ж видали, він радів, але в очах вже назавжди поселився смуток.
До речі, сам Стельмах до кінця життя залишався безпартійним - факт красномовний і рідкісний для художника його рангу. Письменник боровся за можливість сказати головне: про правду і кривду, про хліб і сіль, про високу моральність і працьовитість рідного народу, про любов і материнство, дитячу наївность і старечу мудрость, про красу української мови і пісні.
За роман «Велика рідня» в 1951 р письменник був удостоєний звання лауреата Державної премії, а за роман «Чотири броди» у 1980 році - Державної премії імені Тараса Шевченка.
Михайло Стельмах був і залишається в пам'яті українського читача як хранитель правди і добра на землі. Великий українець і гуманіст, громадянин і митець, майстер художнього слова, він усього себе присвятив своєму народові, відкривши світові його духовне багатство, мужність, працелюбство, його лагідну і поетичну душу.
Объяснение: