Ответы
Ответ:
Червоне і чорне” аналіз твору (паспорт)
Підзаголовком роману “Червоне і чорне” – Хроніка ХІХ ст.
Автор – Стендаль
Рік написання – 1830
Літературний рід: епос
Жанр “Червоне і чорне”: соціально-психологічний роман
Стиль: реалізм
Тема “Червоне і чорне”: протистояння талановитої особистості суспільству.
Ідея “Червоне і чорне” відображається у назві “червоне” та “чорне”.
Конфлікт роману: людина і суспільство
Головні герої: Жульєн Сорель, пані Реналь та її чоловік пан де Реналь, Матильда де ла Моль, її батько Маркіз де ла Моль, пан Вально, абат Пірар (ректор семінарії), абат Шелан (кюре), Фуке (друг Жульєна)
Місце дії: Вер’єр, Безансон, Париж
Життєва основа: життя Антуана Берта, якого було засуджено до страти за замах на життя колишньої коханки пані Мішу.
Символічність назви “Червоне і чорне”:
червоне – жага, любов, пристрасть; чорне – символ зла, жалоби, смерті;
червоне – символ гільйотини, агресії, колір крові; чорне – колір повсякденного одягу Жульєна;
червоне – душевна чистота та щирість Жульєна Сореля; чорне – його честолюбство та холодний розрахунок;
червоне – колір мундира військовика армії Наполеона; чорне – колір сутани священика;
червоне – революція; чорне – реакція.
Ознаки реалізму “Червоне та чорне”
всебічне змалювання розвитку внутрішнього світу головного героя;
герої не ідеалізовані, вони мають позитивні і негативні риси;
пошуки причин суспільних рухів;
панорама суспільно-історичного життя Франції доби Реформації.
Риси романтизму у реалістичному романі “Червоне та чорне”
проблема трагічного конфлікту самотньої гордої особистості;
символіка кольорів;
передбачення подій, пророцтва щодо подальшого життя та загибелі (Жульєн у церкві);
романтичне кохання Матильди;
авантюризм;
епатуючий фінал;
опис гірських пейзажів.
Психологізм роману “Червоне та чорне”
аналітизмі зображення суспільства;
психологічних деталях (відтворюють стан душі персонажів у конкретний момент);
монологах героїв (особливо внутрішніх);
авторських коментарях думок персонажів;
авторських коментарях вчинків персонажів.
“Червоне і чорне” проблематика
Перед героєм роману постає чимало проблем. Такі як:
Конфлікт людини і суспільства. Коли особистість йде проти свого походження і свого середовища, її доля складається трагічно: вона не може адаптуватися в навколишньому світі і знайти свій шлях. Бунт змушує її боротися, а не творити;
Проблема соціальної несправедливості – основна в романі. Талановитий простолюдин не може пробитися у вищий світ, хоч він і розумніше і талановитіше знаті. У своєму ж середовищі ця людина теж себе не знаходить: його ненавидять навіть в родині.
Проблема виродження аристократії. Автор акцентує увагу на тому, що Франція, яка перебуває під гнітом спадкових дворян, не розвивається, адже нові обдаровані люди не потрапляють в правлячу еліту, а таланти і розум далеко не завжди передаються у спадок в аристократичних будинках. В результаті при владі перебувають негідні люди;
Проблема гордині і зарозумілості. Жюльєн і сам винен у своєму нещасті: люди віддалилися від нього, тому що він відштовхнув їх від себе, бажаючи піднятися і зневажаючи своє коло спілкування;
Проблема освіти. Освіченість Жюльєна стала приводом для глузувань з боку його оточення, і він не зміг реалізувати весь свій потенціал.