Ответы
Ответ:
Одним із найцікавіших і найбільш вражаючих парадоксів нашого часу є доступ до величезного обсягу інформації. Проте, чим доступнішою для використання і осмислення є інформація, тим гірше ми в ній орієнтуємося. Цей парадокс є продуктом надлишку інформаційної пропозиції, а це призводить до того, що сучасна людина ризикує «потонути» в морі знань. До цього додається загроза фейків,
неперевірених фактів, маніпуляцій. Як же діяти учневі в інформаційному просторі? Саме медіаосвіта, за свідченнями фахівців ЮНЕСКО, є інструментом захисту від шкідливих ефектів і трендів, бо пов'язана з усіма видами медіа – друкованими, графічними, звуковими, візуальними тощо. [1,3]. Завдання медіаосвіти:
Формування критичного мислення як компоненту свідомого споживання медіапродукції; Розвиток вміння створювати власні
медіапродукти.
Сьогодні ми розглядаємо медіа як ретранслятор дійсності, який частково займається виробництвом і тиражуванням знань про реальність. Учні як активні користувачі різних медіа, не завжди розуміють істинний
сенс повідомлень, мотиви і механізми їх створення. Саме тому актуальною технологією на уроках української мови та літератури є медіаосвіта та створення власного медіахолдингу [2,4]. Проте проривні інновації не народжуються в рамках жорстких правил і дедлайнів. Щоб розвинути творче мислення команди (вчителів, дітей, батьків), педагог повинен стати фасилітатором, тобто не керувати процесом, а направляти.[3,2]. Медіаосвіта передбачає методику проведення занять, засновану на проблемних, евристичних, ігрових та інших продуктивних формах навчання, які розвивають індивідуальність учня, самостійність його мислення