Ответы
Ответ:
Багато тварин Австралії винищені в результаті полювання і зміни ландшафту внаслідок господарської діяльності людини. Завезення кроликів, що знищують значну частину пасовищ, сприяло зменшенню сумчастих. Зникли деякі види кенгуру, на межі вимирання сумчастий вовк, деякі види вомбатів.
Объяснение:
До приходу в Австралію європейців місцеві аборигени жили в гармонії з природою, були часткою цієї природи і не завдавали їй шкоди. Але з колонізацією Австралії Великою Британією розпочалася швидка зміна довкілля на європейський лад. Це залишило вражаючі наслідки. Дика рослинність Австралії не дала жодного виду рослин, які зіграли б важливу роль у землеробстві. Але є види рослин, які дають деревину, дубильні речовини, ефірні масла, які використовує людина. З Європи й інших частин світу до Австралії завезено чимало видів дерев, чагарників і трав. Поруч із хлібними злаками та бур’янами на материку з’явилися фруктові дерева, а також дуби, тополі й інші види. Завезено багато тварин. Серед них були знайомі кожному кролі. У 1859 р. до Австралії було завезено з Англії декілька десятків цих милих створінь. Мета була благородна і, здавалося б, розумна. Нехай бігають, розводяться та служать об’єктом полювання. Але кролі, потрапивши до надзвичайно сприятливих умов, дуже розплодилися. Вони стали справжньою бідою для фермерів-скотарів.
Що лишень не застосовували для боротьби із цим, створеним людьми лихом, але без особливого успіху. Нині вже близько 100 мільйонів кролів здійснюють свої нищівні набіги на пасовища.
Але кролі на Австралійському материку не єдина помилка людини у її взаємодії з природою. Попри неодноразові попередження вчених про небезпеку завезення тварин з інших материків, до Австралії було завезено жаб із Південної Америки для знищення шкідників цукрової тростини.
Але за нових для них умов південноамериканські жаби перестали звертати увагу на комах-шкідників і почали поїдати корисну рослинність. Крім того, вони виявилися дуже плодючими. Нащадків однієї самки можна обчислювати сотнями тисяч. Тому нині їхня чисельність перевищує 15 мільйонів.
Агресивно почали поводитися в Австралії і деякі завезені сюди рослини. Наприкінці XIX ст. на материк із Бразилії завезли кактуси. їх використовували як колючі огорожі. Але, як це часто буває, за нових умов кактуси почали бурхливо розростатися і до 1925 р. вкрили територію площею понад 260 тис. км2. Для порівняння: площа наших сусідів Білорусі та Румунії відповідно дорівнює 207,6 і 237,5 тис. км2.
Кактуси засмічували дедалі більші площі родючих земель. Австралійці вирубували, палили, труїли їх, але нічого не допомагало. Назрівала національна трагедія. Кактуси почали витісняти людей. Ось тут і виручила кактусова міль, завезена з тієї самої Бразилії. Ненажерлива гусінь молі з’їдала кактуси до самого коріння. Після семирічних мук і постійних утрат австралійці святкували перемогу. З вдячності тоді й було в долині річки Дарлінг споруджено пам’ятник кактусовій молі.
У цілому, флору й фауну Австралії людина дуже змінила. Загинули від пожеж величезні масиви лісів. Савани та рідколісся на значних площах розорані або перетворені на пасовища. Нині в Австралії взаємодія людини з природою найінтенсивніше відбувається під час видобутку різноманітних корисних копалин і в сільськогосподарському виробництві. Обсяги видобутку корисних копалин швидко та постійно зростають. Створюють нові кар’єри. Тут природне довкілля дуже змінене. Зростає інтенсивність ведення сільського господарства. Закони про охорону природи в Австралії було прийнято ще у позаминулому столітті, вони пов’язані зі створенням заповідних територій. Всього в Австралії понад 1000 територій, які перебувають під охороною (близько 3 % площі материка).