Ответы
Ответ:
можливо напишіть трішки менший, можете вибрати головне
Объяснение:
Культура - історично виважений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, що виражається у способах організації життя і діяльності людей, а також створюваних ними матеріальних і духовних цінностях
Культурне життя в радянській Україні в 20-30-х роках було цілком обумовлене жорсткою системою і режимом політичної влади, що склалася в СРСР унаслідок "великого перелому". Воно мало суперечливий характер, соціалістичні досягнення історичного значення захлиналися в хвилях політичного терору проти культури та її творців.
Українська революція 1917 р., утворення Центральної Ради, проголошення Української Народної Республіки, боротьба за збереження української державності в 1917-1920 рр. привели до неабиякої активізації духовних сил українського суспільства.
Культурне будівництво в УСРР у 20-тих роках було тісно пов’язано з політикою «українізації». «Культурна революція» поряд з індустріалізацією і колективізацією була головним напрямом більшовицьких суспільних перетворень. Головну роль у процесі українізації зіграв Народний комісаріат освіти. Значні успіхи були досягнуті в справі поширення української мови, розвитку національної освіти і культури. Більше половини книг та газет видавалися українською.
Суперечливі події цього періоду вплинули на розвиток літератури та мистецтва. З’явилися нові течії: революційний романтизм (В.Блакитний, В.Сосюра), футуризм (М.Семенко, М.Бажан), символізм (М.Вороний, О.Олесь), «неокласицизм» (М.Зеров, М.Рильський). Українські революційні романтики розвивали ідею провідної ролі пролетаріату в боротьбі з капіталом, поєднуючи її з ідеєю національного визволення.
Український театр вийшов на новий рівень розвитку. Кількість театрів зростала. У 1922 р. було створено театр «Березіль», сцена якого стала своєрідним експериментальним майданчиком для впровадження новітніх ідей. Відомих українських акторів театру стали залучати до участі в кіно.
Вітчизняна музична культура теж піднялася на вищий щабель. Особливу роль зіграло Товариство ім. МЛеонтовича. Активну участь у його роботі взяли М.Вериківський, П.Козицький, Г.Верьовка. У цей період зріс інтерес до опери і балету.
Так, незважаючи на жорстокий утиск тоталітарно-бюрократичної системи, сталінізму, в культурному житті республіки ще певний час зберігалася інерція позитивних процесів, започаткованих у попередні роки.Отже, культурне життя України, досягнувши значних успіхів у 20-тих роках, завдяки, здебільшого, політиці «українізації», вже у наступне десятиліття опинилося під пресом тоталітарного режиму. Під час масових репресій були знищені видатні представники української інтелігенції. Ті, хто вижив, мали пристосовуватися до нових реалій життя. Різні напрями культури влада розглядала як ідеологічний інструмент для впровадження своїх ідей.