Ответы
Ответ:
КонтактиРекламаПогода
Бібліотека
Української
Літератури
Стислі перекази світової літератури > С > Старк Ульф > Диваки і зануди (скорочено)
Ульф Старк — Диваки і зануди (скорочено)
Стислий переказ, виклад змісту скорочено
Поширити
Підтримати УкрЛіб
Ульф Старк
Диваки і зануди
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
Розповідь ведеться від дванадцятирічної дівчини на ім'я Симона.
Брехні немає, є лише кульгава правда.
Спіноза
Перший розділ
У день дванадцятиліття Симони усе й почалося. Дівчина прокинулася рано. У квартирі був безлад, бо вони з мамою переїжджали. У великій кімнаті мама ще спала. Біля її ніг лежав білий собака Кільрой. Він кинувся до дівчини і заходився фиркати, чмихати й тицятися вологим писком. Дівчина пішла на кухню, де змастила збитими вершками торт, що спекла собі напередодні ввечері, адже мама не мала часу, бо працювала над одним з малюнків для щотижневика. Симона уткнула в торт дванадцять бенгальських вогнів, бо не знайшла жодної свічечки. Симоні не хотілося ніякого дня народження, не хотілося їхати з квартири, не хотілося покидати друзів і школи. Дочка з мамою мали тепер жити в південній частині міста, куди треба добиратися дві години на метро. Але найгірше для Симони було те, що доведеться жити з Інґве – маминим бойфрендом.
Коли дзиґарі на стіні вибили восьму, Симона поставила на тацю торт, пляшку фанти, чашку на каву, запилюжену пластикову квітку і миску собачого корму. Дзиґарі дісталися Ользі (мамі) від її батька, який тепер жив у притулку для старих. Годинників у квартирі було багато. Симона знала, що мама забуде про її день народження. Дівчина запалила бенгальські свічі й рушила до великої кімнати. Кільрой вертівся під ногами і радісно повискував, поки вона співала: "З днем народження мене!". Мама вилізла з ліжка, схопила дочку в обійми й міцно пригорнула до свого огрядного тіла, що пахло парфумами і тютюном. У Ольги не було подарунка, тому вона почала шукати по квартирі хоч щось. Нарешті, вона дала доньці скляну кулю, яка колись належала прабабусі Симони. Мама сказала, що цією кулею можна ворожити. Мама і Симона з'їли торт, поділившись з Кільроєм. Дівчина пішла гуляти з собакою, а мама заходилася готувати свято, щоб попрощатися з сусідами.
На четверту годину почали сходитися сусіди, щоб попрощатися. Усі вони принесли з собою різні закуски. Але Симоні вся ця метушня здавалася безглуздою, бо раніше вони з цими людьми не спілкувалися. Потім з'явилися вантажники, яких мама змусила їсти. Залунала музика, почалися танці. Подзвонив Інґве, дівчина взяла слухавку і сказала, що мами немає. Згодом Симона заснула, а потім мама розбудила її, і вони поїхали нічним Стокгольмом до нового помешкання. Мама говорила, що вони щось забули взяти.
Дивіться також