Ответы
Ответ:
Афіни:
Афіни були містом-державою з прямою демократією. Громадяни Афін брали безпосередню участь в управлінні державою через обраних ними представників у Народних зборах. Така форма правління була унікальною у порівнянні з іншими стародавніми державами, такими як Єгипет і Персія.
Єгипет:
Державним устроєм Єгипту керував фараон, а держава була поділена на провінції, або номи, які управлялися призначеними чиновниками. Фараони мали абсолютну владу над громадянами, а закони і рішення приймалися фараоном або призначеними ним представниками.
Персія:
Державний устрій Персії був імперською імперією, якою керував король, або шах. Імперія була поділена на провінції, або сатрапії, в яких правителі призначалися царем. Цар мав абсолютну владу над провінціями і громадянами, а закони приймалися і виконувалися царем або його представниками.
Існували значні відмінності між політичними системами стародавніх Афін і стародавніх Єгипту чи Персії.
В Афінах політична система була заснована на прямій демократії, де всі громадяни чоловічої статі (за винятком рабів, жінок та іноземців) мали право брати участь в управлінні державою, голосуючи в народних зборах і займаючи державні посади. Влада поділялася на три гілки: народні збори, рада та суди. Збори були головним органом прийняття рішень, де громадяни могли пропонувати закони і голосувати за них, тоді як рада відповідала за нагляд за державними справами, а суди - за відправлення правосуддя.
На противагу цьому, Стародавній Єгипет і Персія характеризувалися автократичним правлінням. В Єгипті фараон вважався божественною особою, яка мала абсолютну владу над державою і народом. Фараонові допомагав бюрократичний апарат чиновників, які призначалися фараоном і служили посередниками між правителем і народом. У Персії цар мав майже абсолютну владу і радився з радою вельмож та адміністраторів. Царя також підтримував великий бюрократичний апарат і постійна армія.
Ще однією ключовою відмінністю між Афінами та Єгиптом чи Персією була роль релігії в політиці. В Афінах релігія відігравала відносно незначну роль у державних справах, і держава була переважно світською. На противагу цьому, релігія займала центральне місце в політичних системах Стародавнього Єгипту і Персії, де фараон і цар були як релігійними лідерами, так і політичними правителями. Релігія також була тісно пов'язана з відправленням правосуддя і підтриманням соціального порядку в обох суспільствах.
Загалом, якщо для Афін була характерна пряма демократія і поділ влади, то для Стародавнього Єгипту і Персії були характерні автократичне правління і тісна інтеграція релігії і політики.