100б
ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ!!!
СРОЧНО
•Ще підлітком Микола Лисенко почав записувати народні пісні й думи. Студентом університету записав цикл весільних пісень, який згодом було видано. Дев’ятнадцятирічним юнаком Лисенко вже керував студентським хором і разом зі своїм троюрідним братом Михайлом Старицьким працював над оперою. Проте давався взнаки брак систематичної музичної освіти. Микола зрозумів: навчатися музики необхідно.
Лисенко вступив до одного з найавторитетніших навчальних закладів Європи – Лейпцигської консерваторії. Складний навчальний курс пройшов усього за два роки, поєднуючи навчання з концертуванням у Лейпцигу та Празі. Здобув славу одного з найкращих піаністів своєї доби.
Навчання в Німеччині пов’язане ще з однією подією в житті композитора. Саме тоді ним було започатковано вокальний цикл «Музика до «Кобзаря» Тараса Шевченка». Над циклом Лисенко працював майже сорок років, створивши на Шевченкові слова п’ятдесят одну пісню. У цьому циклі розкрилося глибоке розуміння поезії Кобзаря, усвідомлення її єдності з народною піснею.
Після повернення в Україну Микола Лисенко поринув у культурне життя. Виступав як піаніст, організував хор, з яким багато гастролював, творив музику. Написав оперу «Різдвяна ніч» за творами Миколи Гоголя. Дещо пізніше Лисенко приступив до роботи ще над однією оперою за сюжетом Гоголя, якій судилося стати одним з найвидатніших творів українського музичного мистецтва. Йдеться про «Тараса Бульбу».
Зовсім не випадково композитор звернувся до повісті Гоголя. Закоханість в український фольклор, безпосередня участь в археологічних розкопках на Хортиці розбудили в ньому величезний інтерес до героїчної історії рідного народу.
Десять років віддав Микола Лисенко роботі над оперою. Розповідь про те, як народжувався твір, могла б стати захоплюючим романом про самовідданість митця, про наполегливі пошуки й радість творчих
знахідок... На жаль, композитор так і не побачив своєї опери на сцені. «Тарас Бульба»
був поставлений тільки 1924 року – через двадцять років по смерті Миколи Віталійовича. Відтоді опера не зникає з репертуару багатьох театрів.
Творчий доробок Миколи Лисенка дуже багатий. Крім опер «Тарас Бульба», «Енеїда», «Наталка Полтавка», «Утоплена», він створив кілька кантат на слова Тараса Шевченка, сотні пісень на слова Івана Франка, Лесі Українки, Адама Міцкевича, Генріха Гейне, Олександра Олеся. Чудовими є опери Лисенка для дітей: «Пан Коцький», «Коза-дереза», «Зима і Весна».
Творчість Миколи Лисенка є цілою епохою в музичній культурі України. Його мистецька школа породила згодом цілу плеяду чудових композиторів. Кожен з них ішов власним шляхом, проте в основі творчості кожного було те, що заповів Лисенко – любов до рідного народу та невмирущої народної пісні.
Ответы
Микола Лисенко почав записувати народні пісні й думи ще підлітком. Пізніше, як студент університету, він записав цикл весільних пісень, який вийшов у виданні. Лисенко керував студентським хором і працював над оперою разом зі своїм троюрідним братом Михайлом Старицьким. Однак йому не вистачало систематичної музичної освіти, тому він вступив до Лейпцигської консерваторії.
Лисенко успішно пройшов складний навчальний курс всього за два роки та здобув славу одного з найкращих піаністів своєї доби. Навчання в Німеччині було пов'язано з іншою подією в житті композитора – він започаткував вокальний цикл "Музика до "Кобзаря" Тараса Шевченка" та працював над ним майже сорок років.
Після повернення до України Микола Лисенко активно виступав як піаніст, організував хор та творив музику. Він написав оперу "Різдвяна ніч" за творами Миколи Гоголя, а дещо пізніше приступив до роботи над однойменною оперою "Тарас Бульба", яка стала одним з найвидатніших творів українського музичного мистецтва.
Микола Лисенко віддав десять років свого життя роботі над оперою "Тарас Бульба", однак не дочекався її постановки на сцені. Вона була поставлена лише через двадцять років після смерті композитора. У своїй творчості Лисенко відзначався величезним інтересом до українського фольклору та історії свого народу.