Question

Інтерв'ю на тему:Інтерв'ю в публіцистичному стилі

Answer 1

Ответ:

Бабусю, що ти можеш розповісти про своє життя?Онуко, моє життя було дуже складним, як і в кожного з нас. Траплялися різні пригоди, і горе я пережила, і радість теж.Як ти вважаєш, ти дарма прожила своє життя?Жодна людина не живе дарма, вона є частинкою цього світу. От не було б мене, не було б твоєї мами, і тебе самої. Тому кожна людина заслуговує на місце у цьому світі.Ти б хотіла щось змінити з свого життя?Ні, це був мій вибір, можливо і не найкращий, можливо і не правильний, але він був моїм. Та й не існує "ідеальної" людини без проблем, якихось грішків. Всі ми колись чинили те, про що потім шкодували, але цього не зміниш.Дякую тобі бабусю за таке життєве і відверте інтерв'ю!

Объяснение:

вот держи удачі с оценкой

Answer 2

- Альоша, з тобою говорить кореспондент "Молодіжної газети". Розкажи, будь ласка, Детальніше про те, що трапилося.


- Після уроків я пішов на річку лід подивитися, щоб знати, чи вже можна по льоду ходити чи ні. Раптом бачу: посеред річки плином несе щось темне.


- Ти відразу зрозумів, що це?


- Ні. Бачу: то пірне, то з'явиться. А як придивився зрозумів: це людина. Відразу - побіг уздовж берега, туди, де можна було по льоду дістатися до промоїни. Поповз по краю, куди водою якраз людину прибило. Це був хлопчик.


- Ти не боявся, що лід може обламатися? - Я не думав про це. Боявся тільки, щоб хлопчика по лід не віднесло. Встиг схопити його за руки, став тягнути до себе. Він важкий такий був.


- Він допомагав тобі?


- Ні, він був без свідомості. Я дотягнув його до берега, почав робити штучне дихання. Бачу: живий, приходить до тями, ну і побіг за допомогою.


- А куди побіг?


- Людей кликати. Він же замерз, його потрібно було швидко в лікарню везти. Тут бачу: машина міліцейська. Зупинив, розповів все. Міліціонери посадили мене в машину, швидко поїхали до берега, взяли хлопчика. Потім вони зупинили "швидку допомогу" і переклали хлопчика туди.


- Альоша а ти сам-то вмієш плавати?


- Вмію. Ходжу в секцію парашутного багатоборства. Займаюся плаванням, стріляниною, бігом.


-А чим ти ще любиш займатися? Читати, фільми дивитися пригодницькі.


- Чому саме пригодницькі?


- Там показують людей сміливих, рішучих. На них завжди хочеться бути схожими.


- А хлопчика, якого ти врятував, бачив після цього?



- Так, я був у нього в лікарні, коли він почав одужувати. Він вчиться в першому класі. Його звуть Валера. Він розповів мені, що хотів покататися на крижині і провалився. А я йому - як рятував.



- А якби ти не вмів плавати, ти б кинувся його рятувати?



- Звичайно, покликав би дорослих, все одно б допоміг!