Кіт Чудило
До нас у дитячий санаторій приблудилось кошеня, і ми взялися його вчити. Хто його зна, як треба вчити котів, то ми й стали вчити його по-собачому.
«Ляж!» — і котик лягав і дивився на нас, що ми йому дамо за це.
«Вперед!» — і котик біг уперед, що мав сили.
«Назад!» — і котик вертався до нас — тоді ми давали йому трошки сиру або риб’ячу голову.
Так ми й вивчили його по-собачому. Зробили йому й нашийничок із старого ремінця – і став він зватися Чудило.
Так і бігав за нами кіт Чудило, немов собачка. Тільки не скрізь. У річку не ходив. Ми купаємося, а він сидить на березі, чекає. Ми — до човна, а він не хоче, нявчить, бігає берегом, а до нас не пливе. Не люблять коти мокрого.
Одного разу поїхали ми човном вудити рибу. Дійшов з нами до берега кіт Чудило, а в човен не поліз, не схотів. Вибравсь на дошку, що коло неї перуть білизну, й сидить на тій дошці, над водою.
А під дошкою гуляють маленькі рибки-верховодки. Дивиться на них згори кіт Чудило, — мабуть, смачні рибки, та в мокрому місці плавають. Дививсь, дививсь та й заснув на сонечку.
Наловили ми багато верховодок. Був у нас здоровенний синій глек, той, що в ньому воду ставлять коло вмивальника. Зачерпнули ми тим глеком води і напустили туди верховодок повно. І попливли човном додому.
Прокинувся кіт Чудило, протер лапками очі й дивиться, чи не привезли ми йому чогось смачненького. Полазив у нас по плечах, по кишенях — немає нічого. Тоді як глянув у наш глек, і закам’янів. Рибок у глеку так рясно, що води між ними не видко. Плавають, плутаються, одна на одну налазять — аж чорно в глекові.
Ми поставили глек на землю і трошки, одсунулись, дивимось, що робитиме кіт Чудило.
Він вибравсь на верхній край глека, умостився й сидить. Сидить, дивиться вниз на рибку. Дивиться, дивиться, й нахиляється нижче та нижче, уже й передні лапи в глекові — тоді шубовсть — і вскочив у воду.
Заметушивсь, заборсавсь, забивсь у воді — аж глек ходором ходить. І не вистрибує.
Ну, думаємо, пропав кіт Чудило — утоп, напився води, упавши догори ногами в глек.
Уже хотіли його рятувати; коли — вилазить. Мокрий, сердега, плохий, нечепурний, ніби цілу ніч під дощем був, але рибка в зубах. Виліз, рибку поклав долі, обтерся, облизався й почав їсти. Рибку з’їв, помурчав, витягнув ноги, ще раз облизався — і знову поліз на глек.
Отак і привчився кіт Чудило до мокрого. Іде з нами до річки, сам стрибає в човен, як мисливський собака, і зараз же до глека. Ми вудимо рибу, а він на глеку сидить, чекає. Як накидаємо у глек верховодок, тоді й він починає ловити рибу. Такий у нас був кіт — кіт Чудило.
ДАЮ 100баллов!!
Приложения:



Ответы
Ответ дал:
1
Відповідь: 1. ніхто не знав як треба вчити котів
2. нашийник
3. боявся води
4. верховодки
5. хотів спіймати, але боявся, то заснув
6. там було дуже багато риби
7. перестав боятися
8. ''Заметушивсь, заборсавсь, забивсь у воді — аж глек ходором ходить. ''
9. виліз
10. після того, як витягнув рибку з глечика
11. не знаю, якби були варіанти, було б легше
12.
Пояснення:
Вас заинтересует
1 год назад
1 год назад
1 год назад
1 год назад
2 года назад
2 года назад