Ответы
Ответ:
Тема: відтворення роздумів поетеси про смисл життя людини.
Ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов’язано, перебуваючи далеко за його межами.
Основна думка:
а) «Нащо крилатим ґрунт під ногами»?
б) «Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої».
Жанр: поема.
Композиція «Чайка на крижині»
Твір складається з п’яти частин: «Надбережжя», «Крига на Одрі», «Крила», «Ґрунт», «Усміх», кожна з яких має свій зміст, закінчену думку, але в той же час пов’зані з перебуванням Л. Костенко у Польщі, зокрема у порту міста Щецін, та міркуваннями про смисл життя людини, її призначення на землі, любові до рідного краю.
Експозиція: опис портового надбережжя Щеціна, змін, які відбуваються з приходом весни.
Зав’язка: розмірковування поетеси над призначенням крил у людини.
Кульмінація: хвилювання поетеси, які викликав корабель з рідної землі.
Розв’язка: гостювання героїні у Польщі.
Метафори: «кораблі прихилились», «кораблі… принесли свою втому», «гриф скам’янів», «тризубець висріблює іній», «злітають бурульки з дахів», «прокидається верф», «надбережжя стоїть».
Епітети: «тихі причали», «затоки… голубі», «молоді кораблі», «суворі, похмурі стіни».
Повтори: «тиша… тиша…»
з’являється», «сонце горить», «кораблі гудуть».
Епітети: «тихі причали», «кораблі охайні, гордовиті, втомлені, працьовиті, неспокійні, хвацькі», «молодий погляд», «тяжка проблема», «чудне відчуття», «ясна печаль».
Повтори: «…прапори», «земляче…», «він може вперше».
Порівняння: «Пливе корабель, наче айсберг — білий», «І сонце над обрієм парить, наче усміх його вдалині».
Риторичні оклики: «А вітер!», «…А відстань!», «…А хвиля вирує!», «О, боже, як добре, що все-таки він посміхнувся мені!»
Риторичні запитання: «…Як за кордоном триматись?», «Чи личить радянському моряку іноземкам усміхатись?», «Це я — іноземка?!»