Завдання 1. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.
Накресліть схеми речень, визначити тип підрядності
1.Він пішов туди де непокоїлась вода де глухо стогнали припнуті човни де з
чийогось весла скапували чи то краплини води чи то краплини часу.2. І
тільки тепер чоловік повірив що він удома що його чекали. 3.Жінка гарно
примружилась, глянула в далину, туди куди пішли молоді літа чи звідки мав
прийти чоловік. 4. Вона оглянулась довкола, на ті трави що дрімали в синім
мерехтінні, на той блакитнаво - срібний сон що натрушував місяць на землю.
5. І не повірила спочатку що були в неї молоді літа поки вгорі у дзвонах не
зашеберхали весняні вітерці.6. Але Дмитро знає що зараз дід мовчки
говорить з небом, хмарами й громом просить на землю тихого дощу й
парного тепла від якого найкраще проростає насіння.7. Але через якусь
хвилину тиша неждано обізвалася прекрасним самотнім голосом що
невідомо для кого з кобзарською тугою підіймався на битій подільській
дорозі що невідомо кого благав не проливати людську кров бо кров людська
– не водиця…8. Данилові здалося що він уже давно-давно знає Мирославу її
місячні коси її характерну дівочу ходу яка чаїть у собі щось нерозгадане,
жіноче.9. До колоса, до цар-колоса Данило мав незмінний трепет душі, чекав
із ним зустрічі ще тоді коли він лише вгадувався в зеленому весняному
сповитку, милувався як на його по-дівочому ніжних віях тихо бриніли цвіт і
роса, радів коли він набирався сили й у тиховійній задумі схиляв голову.
Ответы
Ответ:
8 и 9 только на половину
Объяснение:
1. Він пішов туди, де непокоїлась вода, де глухо стогнали припнуті човни, де з чийогось весла скапували чи то краплини води, чи то краплини часу. (однорідна підрядність)
[...], (де…), (де…), (де…).
2. І тільки тепер чоловік повірив, що він удома, що його чекали. (однорідна підрядність)
[...], (що…), (що…).
3. Жінка гарно примружилась, глянула в далину, туди, куди пішли молоді літа чи звідки мав прийти чоловік. (однорідна підрядність)
[...], (куди ) чи ( ).
4. Вона оглянулась довкола, на ті трави, що дрімали в синім мерехтінні, на той блакитнаво - срібний сон, що натрушував місяць на землю.(неоднорідна підрядність)
[ …, (що…), …], (що…).
5. І не повірила спочатку, що були в неї молоді літа, поки вгорі, у дзвонах, не зашеберхали весняні вітерці. (неоднорідна підрядність)
[...], (що..), (поки..).
6. Але Дмитро знає, що зараз дід мовчки говорить з небом, хмарами й громом, просить на землю тихого дощу й парного тепла, від якого найкраще проростає насіння. (послідовна підрядність)
[ ], (що..), (від якого…).
7.Але через якусь хвилину тиша неждано обізвалася прекрасним самотнім голосом, що невідомо для кого з кобзарською тугою підіймався на битій подільській дорозі, що невідомо кого благав не проливати людську кров, бо кров людська – не водиця…(комбінована підрядність)
[...] , (що..), (що..), (бо).
8. Данилові здалося, що він уже давно-давно знає Мирославу, її місячні коси, її характерну дівочу ходу, яка чаїть у собі щось нерозгадане, жіноче.
9. До колоса, до цар-колоса Данило мав незмінний трепет душі, чекав із ним зустрічі ще тоді, коли він лише вгадувався в зеленому весняному сповитку, милувався, як на його по-дівочому ніжних віях тихо бриніли цвіт і роса, радів, коли він набирався сили й у тиховійній задумі схиляв голову.