• Предмет: Литература
  • Автор: tankubliz55
  • Вопрос задан 5 месяцев назад

поможіть будьласка!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
віддаю всі бали​

Приложения:

ann0018: 1. Усі ми народжені людьми. Але по-різному розуміємо, що означає «бути людиною». Кожен з нас має чітко знати або хоча б уявляти, хто це – людина. Звичайно, ми можемо сказати, що людина – це просто біологічна істота, яка наділена інтелектом. Але не слід забувати і про емоції, почуття, самоусвідомлення.
ann0018: Бути людиною непросто. У наш час часто забувають про те, які якості її вирізняють. Усі зайняті побудовою кар’єри, освітою, досягненням певних цілей. Це, звичайно, не погано, але саме під час цього часто ми забуваємо, що ми, перш за все, люди. Для того, щоб вважати себе справжньою людиною, ми повинні мати такі якості, як милосердя, доброту, чесність, вміння співчувати та здатність до самопожертви. А все це зовсім не просто.
ann0018: У нашому житті можна навести безліч прикладів, коли люди заради кар’єри та грошей забувають, як це – бути людиною, втрачаючи всі людські якості. Дуже рідко можна зустріти тих, хто, досягши найвищих висот, залишився людиною.
ann0018: У творах багатьох українських письменників піднята вищезазначена проблема. Зокрема, багато уваги приділяла їй О. Кобилянська. У її повісті «Людина» ми бачимо, як розуміє значення цього слова головна героїня – Олена і, відповідно, сама письменниця.
ann0018: Для дівчини найважливішою ознакою людини було те, що вона може самостійно приймати рішення. Тобто, є вільною. На жаль, і сьогодні ми часто обмежені у цьому праві: живемо відповідно до життєвих обставин, загальноприйнятих норм. Це, звичайно, не може не обмежувати. Тобто, людина має бути вільною, і з цим не можна не погодитися.
ann0018: У яких же випадках людина втрачає свої людські якості? Як ми вже говорили, це часто відбувається через гроші чи прагнення збагачення. Як приклад можна навести іншу повість О. Кобилянської – «Земля». У цьому творі ми можемо спостерігати братовбивство заради землі.
ann0018: Земля тут виступає як запорука матеріального благополуччя, і Сава не пожалів свого рідного брата заради неї. Як на мене, його не можна вже вважати людиною, адже він підняв руку на одного з членів своєї родини. Сава втратив найголовніше – себе, і ніяка земля чи статки не зможуть зробити його щасливим.
ann0018: Тож, на мою думку, людина – це, перш за все, цілісна особистість, яка прагне цей світ у кращий бік. І робить вона це, змінюючи себе і розвиваючись. Людина – це істота, здатна до співчуття та чистих і щирих почуттів, яка може пожертвувати собою заради близьких. Неможливо залишатися людиною, коли думаєш лише про себе та власну вигоду, зневажаєш інших. Тож бути людиною – нелегка праця, і не кожен, хто народжений людиною, залишається нею протягом усього життя.

Ответы

Ответ дал: ann0018
1

Ответ:

1. Основна думка: право людини сподіватись на спасіння, незважаючи на суперечливі пристрасті в її душі, її злети та падіння.

2. Пан Журден — багатий буржуа, котрий соромиться свого походження і хоче потрапити до вищого товариства. Він вважає, що за гроші можна купити все — і знання, і аристократичні манери, і любов, і титули, і посади. Журден наймає вчителів, які навчають його правилам поведінки у світському товаристві та основам наук.

Твір

2. У п'єсі Мольєра панує атмосфера сміху. Драматург використовує сміх для викриття негативних рис людей і вад суспільства. Сміх у комедії має величезну виховну силу, бо з його допо­могою автор показує справжнє обличчя люд­ства. Сміх допомагає людям посміятися над собою, побачити те, що вони раніше не по­мічали.

Сміх у комедії «Міщанин-шляхтич» має не тільки історичну основу, а й абсолютну при­роду. Епоха Людовіка XIVдавно минула, сто­сунки між дворянством і буржуазією нині не актуальні, а п'єса й досі подобається публіці. А це означає, що автор втілив у своїх персо­нажах не стільки індивідуально-конкретне, скільки абсолютне — те, що завжди було й буде притаманне людській натурі. Мольєр, як видатний майстер комедії, показав ті загальні недоліки, що живуть у людях і по сьогодні,— марнославство, лицемірство, невігластво, пи­хатість тощо.

Сміх Мольєра багатозначний за своїм змістом. Він то веселий, доброзичливий, жит­тєрадісний, то викривальний, нищівний. Бага­тозначність сміху зумовлює розмаїття засобів комічного у п'єсі. У зображенні Журдена, пані Журден, закоханих автор віддає перевагу гу­мору та іронії. Глядачі весело сміються, коли кравець пояснює Журденові, що на костюмах аристократів квіточки мають бути розташо­вані лише голівками вниз, коли вчителі навча­ють Журдена гарним манерам або коли його посвячують у «мамамуші». Викликає сміх і гу­мористична сцена сварки Клеонта й Люсіль, і кожна поява пані Журден, яка весь час лаєть­ся. Між тим при змалюванні образів аристо­кратів застосовуються гостріші засоби ко­мічного — сатира і сарказм. Якщо вчинки Журдена лише висміюються, то спосіб життя Доранта і Дорімени рішуче засуджується.

Мольєр був блискучим майстром комізму. Комізм у «Міщанині-шляхтичі» виникає і в окремих ситуаціях, в які потрапляють герої п'єси, і в їхніх висловлюваннях (яскравий при­клад словесного комізму — «турецька» мова, вигадана автором). Проте комізм криється передусім в характерах персонажів, що вияв­ляються через їхні вчинки та діалоги. Не об­межуючись зображенням комічних моментів, драматург створив живі сатиричні образи, які не втратили свого значення і в наш час. Комічні ефекти в комедії Мольєра ґрунтуються на широкому використанні можливостей народ­ного театру, що надає п'єсі особливої життє­вості та дієвості.

Сміх у комедії «Міщанин-шляхтич» — це спосіб викриття лицемірної моралі та рабської психології суспільства, це вираження демо­кратичної точки зору автора і моральний урок не тільки сучасникам драматурга, а й нашому сьогоденню.

Приложения:
Вас заинтересует