написати стислий переказ тексту
Скарб гетьмана Полуботка
Ця історія має давність у два з трьома
чвертями століття. Про так званий скарб
гетьмана Павла Полуботка згадали й знову
заговорили років із двадцять тому. Статтями
про казкові багатства гетьмана зарясніли
газети. Чи ж не ставатиме ця детективна
історія з роками все більш дражливішою на
тлі нашої бідності й заборгованості?
Про що, власне, йдеться? Хто такий гетьман
Полуботок і що відомо про той його
напівлегендарний скарб?
Чернігівського полковника Павла Полуботка
обрали наказним гетьманом Лівобережної
України. Сподівалися, що невдовзі цар Петро І
дозволить обрати його гетьманом
повновладним. Та цар не довіряв
Полуботкові, боячись, що з нього може вийти
новий Мазепа.
Полуботок уперто намагався відновити для України
забрані російським царем права. За це він і був
кинутий до горезвісної Петропавловської фортеці.
Його незламність, лицарська поведінка в
імператорській катівні зробили з мученика
народного улюбленця. Недаремно в ті часи по
українських хатах зображення крамольного
гетьмана виставляли поруч із іконами.
Наказний гетьман Полуботок був не тільки сміливим
і розумним, він був далекоглядним і обережним.
Готуючись до найгіршого, він начебто вислав з
України до Лондона величезну суму в золоті, десь
приблизно один мільйон фунтів стерлінгів. Довірена
особа вклала той скарб до Лондонського банку.
Дехто з істориків стверджує, що цю секретну місію
таємно здійснив син Полуботка Остап.
Супровідний лист до банку був водночас і
гетьмановим заповітом. У разі своєї смерті
Полуботок доручав виплатити ці гроші таким
чином. Представник незалежної Української
держави мав одержати 80%, проте в обов’язковій
присутності одного з гетьманових нащадків по
чоловічій лінії. Нащадкові ж заповідалася решта
скарбу – 20%.
Після того, як Павло Полуботок був насмерть
закатований у Петропавловському казематі, його
син тайкома покинув Україну. Про його подальшу
долю нічого не відомо.
Кілька разів Полуботкові нащадки робили спробу
розшукати родинний скарб. Кожна така спроба
завершувалася невдачею.
Кожний детектив повинен мати розв’язку. В
нашому ж її немає.
Звісно, можна підрахувати, в які трильйони
перетворився нині Полуботків скарб. Та чи є в
тому сенс? Певно, тепер для виплати отих
колись вкладених гетьманичем грошей
довелося б спродати всю Англію разом із
Шотландією й північною Ірландією. Мабуть,
ці гроші могли б скласти бюджет незалежної
України на кілька сотень, а то й на тисячу
років уперед.
Проте подейкують, буцімто Британський
парламент прийняв ухвалу про те, що всі
капітали з відсотками, що зберігаються в
англійських банках понад 150 років,
поверненню не підлягають. Може, то саме
гетьманів скарб так налякав стареньку
Англію?
А що коли козацьке золото все-таки було
насправді? (За І.Малишевським; 390 сл.)
Ответы
Ответ:
Однією з давніх історій, яка загадково зберігається протягом двох або трьох чвертей століття, є історія про гетьмана Павла Полуботка та його напівлегендарний скарб. Ця історія знову заговорила 20 років тому, коли газети заповнили статті про казкові багатства гетьмана, і тепер з роками вона стає все більш дражливою на тлі бідності та заборгованості народу.
Павло Полуботок був обраний наказним гетьманом Лівобережної України. Він сподівався, що скоро цар Петро І дозволить йому стати гетьманом повновладним, але цар не довіряв йому і боявся, що він може стати новим Мазепою. Полуботок вперто намагався відновити права України, які були забрані російським царем, і за це був кинутий до Петропавловської фортеці. Його мужність та лицарська поведінка в катівні зробили з нього мученика народного улюбленця.
Готуючись до найгіршого, Полуботок вислав велику суму в золоті, приблизно один мільйон фунтів стерлінгів, до Лондонського банку за допомогою довіреної особи. Це була секретна місія, яку, за деякими істориками, здійснив його син Остап. Супровідний лист до банку був заповітом гетьмана. У разі смерті Полуботка, 80% грошей повинні були бути видані представнику незалежної Української держави, якщо він з'явиться в обов'язковій присутності одного з гетьманових нащадків по чоловічій лінії.