Ответы
Ответ:
Епоха Середньовіччя в Європі (V–XVI ст.) успадкувала від Римської імперії християнську релігію – католицизм. Головною ідеологічною силою, що визначила розвиток культури, стала християнська церква, яка різко негативно сприйняла античну культуру.
На початку цієї епохи освіта будувалась на основі вивчення античних авторів та природничих даних, отриманих вченими Давньої Греції та Риму. Пізніше знання приходять до занепаду. В царині розумовій домінує авторитет церкви, зникають природничі науки, все природне проклинається церквою, з’являються професори-містики та кабалістики, процвітають алхімія, астрологія. Середньовіччя увійшло в історію як епоха повного підкорення авторитету церкви та аскетизму.
Аскетизм (самозречення), ставши основною течією в християнстві, проповідував виховання в дусі релігійного аскетичного світогляду. Віруючі протягом життя мали готуватися до проживання у потойбічному світі. Церква наголошувала на молитвах та покараннях. Краса природи, мистецтво, втіхи особистого життя, допитливість розуму були оголошені владою диявола. Людське тіло оглядалось як осередок гріховності. Культурний розвиток та освіта відбувалися в руслі релігійної ідеології католицизму.
В епоху середньовіччя в Західній Європі, залежно від класової та станової належності, склалося кілька типів виховних систем:
-церковне (духовне) виховання
-рицарське виховання.
-Бюргерське виховання.
-Стихійне виховання дітей селян
Объяснение: