• Предмет: История
  • Автор: kovalchukcmf
  • Вопрос задан 4 месяца назад

Відповісти на питання 1. Охарактеризувати вимоги, що Висували плебеї під час війни 3 патриціями. 2. Якою була система управління в Римі, 3. Чому уряд Риму прагнув не допускати об'єднання італійських племен, 4. Чому період правління Юлія Цезаря називають диктатурою? помогите мне надо коротко и ясно написати на запитання. прошу​

Ответы

Ответ дал: bacara8613
0

Відповідь:

Ответ: 1.      ВИМОГИ ПЛЕБЕЇВ                            Політичні права: Плебеї вимагали рівних політичних прав з патриціями, зокрема права бути вибраними на посади в державному апараті, участі в управлінні державою та вирішенні законодавчих питань.

Економічні права: Плебеї вимагали кращих економічних умов, включаючи доступ до землі, кредиту та комерції, і захист від високих податків та боргів.

Соціальні права: Плебеї вимагали визнання свого соціального статусу та захист від будь-якої форми соціальної дискримінації чи обмежень.

Юридичні права: Плебеї вимагали створення писаного законодавства, яке б відображало їхні права та інтереси, та забезпечення доступу до юридичної захисту.

Релігійні права: Плебеї вимагали більшої рівності перед законом у релігійних питаннях, включаючи доступ до релігійних обрядів та святинь.

2.       СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ                        Консули: Два консули були вищими керівниками держави, вони були обрані на річний термін та мали виконавчі, військові та дипломатичні повноваження.

Сенат: Сенат був радою старших і досвідчених політиків, які радили консулам та вирішували важливі питання внутрішньої та зовнішньої політики. Він також був відповідальний за управління фінансами та зовнішніми відносинами.

Форум: Форум був місцем збору громадян, де вони висловлювали свої думки та дискутували питання внутрішньої політики. Форум також був місцем проведення різних публічних заходів, включаючи судові процеси та вибори.

Народні трибуни: Народні трибуни були обраними представниками плебеїв, які виступали за їхні права та інтереси, мали право вето на рішення сенату та консулів, та представляли плебеїв у римському сенаті.

Квестори, претори та інші посади: Ці посади відповідали за різні аспекти внутрішньої та зовнішньої політики, такі як фінанси, правосуддя, адміністрація міст та провінцій.

3.     ОБ'ЄДНАННЯ ПЛЕМЕН                                 Дивіденди розділеності: Римська Республіка використовувала політику "дивідендів розділеності" або "діліть і володарюйте". Римські власті допускали обмежену автономію окремих міст та племен в Італії, що мало на меті зменшити їхню спроможність об'єднуватися проти Риму. Римська Республіка боялася занадто сильного об'єднання італійських племен, яке могло б скласти загрозу її владі та контролю в Італії.

Контроль над ресурсами: Рим контролював багаті ресурси на території Італії, такі як землі, міста, морські шляхи та торгівля. Збереження контролю над цими ресурсами було важливим аспектом влади та економічної переваги Риму. Об'єднання італійських племен під одним урядом може загрожувати цьому контролю та перевагам Риму.

Етнічні розбіжності: Італія була регіоном з різними етнічними групами, кожна з яких мала свою мову, культуру, традиції та інтереси. Об'єднання під єдиним урядом могло викликати конфлікти між цими різними етнічними групами та підривати стабільність регіону.

Переважаюча роль Риму: Рим був найбільшим та найпотужнішим містом в Італії, а римські еліти бажали зберегти свою переважаючув владу.

4.      ДИКТАТУРА                                Завоювання влади: Юлій Цезар отримав владу в Римській Республіці шляхом завоювання, а не шляхом демократичних виборів або інших конституційних засобів. Він ввівся в Рим з військовими відділеннями і застосував військову силу, щоб захопити владу, порушуючи традиційний порядок римської політики.

Концентрація влади: Після того, як Цезар отримав владу, він сконцентрував велику кількість владних повноважень в своїх руках. Він отримав титул диктатора, що давав йому безліч повноважень, включаючи владу приймати рішення без згоди Сенату, розпускати або скликати комітії, призначати посадовців і військових командувачів, і т. д. Це відбулося за рахунок обмеження ролі інших римських інституцій та високих посадовців, що викликало концентрацію влади в руках однієї особи.

Відміна традиційного римського режиму: Правління Цезаря порушило традиційні правила римської республіканської системи, де влада була поділена між різними органами, такими як Сенат, народні комітії та консули. Він замінив її одноособовим управлінням, позбавивши багато інших політиків римської влади і використовував свою владу без належної системи контролю.

Тривалість влади: Правління Цезаря було відмінним від традиційних римських норм в термінах тривалості. Згідно римської конституції, диктатор мав обмежений термін влади, який зазвичай не перевищував шести місяців. Однак Цезар утримував свою диктаторську владу на протязі кількох років, встановивши авторитарний режим, що відхилявся від традицій римської республіканської системи

Пояснення:

(МОЖНО ПОЖАЛУЙСТА ЛУЧШИЙ ОТВЕТ ПРОШУ :3)

Вас заинтересует