Допоможіть будьласка перевірити текст на пунктуаційні помилки
Мені є чим пишатися!
Чим пишаєшся ти? Якщо я поставлю вам таке запитання, можливо, ви розгубитися і не відповісте відразу. Почнете порівнювати свої досягнення з чужими. Можливо навіть почнете сумніватися у собі.
Чим може пишатися людина?
Пишатися можна не тільки своїми здобутками й конкретними діями. Наприклад пишатися можна своєю національністю, або зовнішністю. Пишатися можна своїми батьками й друзями.
А чим пишаюся я?
Коли ти чимось пишаєшся то відчуваєш одночасно повагу і гордість.
Якщо нічого не спадає на думку, знай, ми можемо пишатися тим, що Українці.
Тільки від усвідомлення того, який шлях пройшла Україна, скільки людей жило на цій землі до нас, відчуваєш повагу. Немов ти частинка чогось більшого, чогось великого, старовинного.
Іноді цього буває не достатньо. Коли починаєш думати, що ж такого зробив я. Хочеться пишатися не чужими, а своїми здобутками.
Я знаю одного хлопця. Він не вчиться на відмінно, не займається спортом і нічого визначного за життя ще не зробив. Але він завжди каже правду, не бреше, не обманює й намагається бути добрим з людьми. Чи є тут чим пишатися? Так, є.
Ще одна моя подруга гарно малює. Коли люди бачать її роботи осипають компліментами її талант. Насправді ж вона протягом 6 років малювала і вдосконалювала свої вміння.
Тож, знайти чим ти пишаєшся може бути не просто, але це не обов'язково має бути щось звичайне, як оцінки чи зовнішність.
Ответы
Ответ:
Мені є чим пишатися!
Чим пишаєшся ти? Якщо я поставлю вам таке запитання, можливо, ви розгубитися і не відповісте відразу. Почнете порівнювати свої досягнення з чужими. Можливо навіть почнете сумніватися у собі.
Чим може пишатися людина?
Пишатися можна не тільки своїми здобутками й конкретними діями. Наприклад, пишатися можна своєю національністю або зовнішністю. Пишатися можна своїми батьками й друзями.
А чим пишаюся я?
Коли ти чимось пишаєшся, то відчуваєш одночасно повагу і гордість.
Якщо нічого не спадає на думку, знай, ми можемо пишатися тим, що Українці.
Тільки від усвідомлення того, який шлях пройшла Україна, скільки людей жило на цій землі до нас, відчуваєш повагу. Немов ти частинка чогось більшого, чогось великого, старовинного.
Іноді цього буває не достатньо. Коли починаєш думати, що ж такого зробив я. Хочеться пишатися не чужими, а своїми здобутками.
Я знаю одного хлопця. Він не вчиться на відмінно, не займається спортом і нічого визначного за життя ще не зробив. Але він завжди каже правду, не бреше, не обманює й намагається бути добрим з людьми. Чи є тут чим пишатися? Так, є.
Ще одна моя подруга гарно малює. Коли люди бачать її роботи, осипають компліментами її талант. Насправді ж, вона протягом 6 років малювала і вдосконалювала свої вміння.
Тож знайти чим ти пишаєшся може бути не просто, але це не обов'язково має бути щось звичайне, як оцінки чи зовнішність.