ПЕРЕВІРТЕ ДИКТАНТ 9КЛАС
Олекса прокинувся від тоскного гудіння у верховітті дерев. Вийшовши з гірської колиби, хлопець відчув, що вологий вітер пробирає до кісточок. Роззирнувся довкола й побачив: куди не глянь, усюди стелився густий непроглядний туман. Він сірою пеленою простягнувся по зелених горах, порослих дужими споконвічними смереками, огорнув верхівки дерев і розлігся на полонинах.
Черемош котив свої стрімкі потоки, час від часу клекочучи дрібними камінцями, що виплескувалися на берег. Якби туман хоч трохи розсіявся, то можна було б піти назбирати хмизу на ватру. Але на разі необачно підеш у ліс - точно впадеш у якесь зловісне провалля, і тоді лежатимеш там спливаючи кров’ю.
Олекса вдивлявся в непроглядну далечінь і намагався уявити собі все, що залишилося вдома: простору дерев’яну хату, вузьку стежку до подвір’я, невеличку церкву з темними образами й запаленими свічками, очі його Ксені, запалені жагучим темнокарим вогнем.
Олекса мимоволі замислився: скільки ж за всі тисячоліття існування світу бачили ці гори під ясними зорями й високим небом? Скільки людських доль під ними народжувалося, жило й згасало, аби піти в незримі світи, але гори так і лишалися вічними непідкупними свідками буття

Ответы

Ответ дал: irabigdai
1

Ответ:

наразі пишеться разом

Объяснение: все супер, розділові знаки розставлені відмінно, не забудь крапку в кінці))))


goploptr: дякую)
Вас заинтересует