Ответы
Відповідь:
лист від імені Дженніфер Кавіллері
Дорогий Єрік,
Це Дженніфер, і я хочу розповісти тобі про нашу історію кохання. Із самого початку, коли ми змагалися у дотепності та використовували студентський сленг, я відчувала, що між нами відбувається щось особливе. Наші розмови були гострими, але я відчувала, що ти цікавишся мене, і я не могла залишитися байдужою.
У нашому першому словесному протистоянні ти програв, але це не злякало тебе. Ти запросив мене на хокейний матч з твоєю участю, і я прийняла це запрошення. На матчі я зрозуміла, наскільки важлива для тебе моя підтримка, і я була тут, стоячи на трибуні, підтримуючи тебе та твою команду. І наша підтримка допомогла вам здобути перемогу.
Але це було не лише тобі важливо. Я також не могла залишитися байдужою до тебе. Після матчу я чекала на тебе, хоча й дуже змерзла. Ми разом пішли до гуртожитку, і тоді відбулося щось неймовірне - ми цілувалися вперше. Від цього моменту наші стосунки стрімко розвивалися.
Коли мені пропонували можливість навчатися в Парижі, я почала сумніватися у майбутньому з тобою через соціальну нерівність. Ти вирішив одружитися на мені, але я відчувала, що не можу відмовитися від цієї можливості. Це було складним рішенням, але я виїхала до Парижу, залишивши тебе.
Знаю, що ти злякався, що може мене втратити назавжди. Та і я сама не знала, як все складеться. Але це не означало, що моє почуття до тебе ослабло. Я все ще кохала тебе зі всією моєю душею. Але я переживала, що наше майбутнє може бути важким через соціальні труднощі, які могли нас чекати.
Наші роки подалі від один одного були складними. Я працювала в приватній школі, ти шукав роботу, ми жили в незатишній квартирі та економили на кожному кроці. Ми не могли собі дозволити розваги і зустрічі з друзями. Я виконувала всю домашню роботу, а ти боровся з фінансовими труднощами. Але навіть у цих складних умовах наше кохання тільки зміцнювалося. Ми знали, що не можемо жити один без одного.
Потім настали ще більші труднощі. Тобі було відмовлено у стипендії, а моя зарплата в школі була мінімальною. Нам довелося боротися з фінансовими труднощами, а твоє ставлення до батька зіткнулося з його відмовою підтримувати тебе грошима. Але ти був настільки сильно закоханий у мене, що був готовий пройти через все це без його допомоги. Ми вирішили одружитися, і я відмовилася від поїздки до Парижу, щоб бути з тобою.
Ми прожили разом ще кілька років, долаючи всі труднощі. Ти отримав диплом з відзнакою і знайшов гарну роботу, а матеріальні проблеми поступово відходили у минуле. Ми мріяли про народження сина і планували наше майбутнє.
Але тут наше кохання знову було випробувано. Медичне обстеження показало, що я невиліковно хвора, і наші мрії розбилися. Це був для нас надзвичайно важкий удар. Ти був поруч зі мною на протязі всього цього часу, робив все можливе, щоб зробити мої останні дні щасливими. Ти був моїм опором і надією, і я відчувала твою любов кожної миті свого життя.
Твоя сила і безмежна любов мені дали силу боротися зі стражданнями, і я була щаслива, що ти був поряд зі мною. Ти пожертвував своїм часом і роботою, щоб забезпечити мені комфорт і спокій. Твоє безумовне самопожертвування і глибока любов до мене ніколи не залишали мене байдужою.
Олівер, ти вчив мене цінувати кожен момент життя і показав, наскільки важливо дбати про наших близьких. Твоя любов і підтримка зробили мене сильнішою, і навіть у найтяжчі моменти я відчувала, що ти поруч зі мною. Твої обійми і твої слова комфорту допомагали мені знаходити силу у боротьбі зі своєю хворобою.
Знаю, що ця втрата теж була надзвичайно важкою для тебе. Ти втратив кохану людину, свою партнерку в житті і найкращого друга. Ти був поруч зі мною кожен день, ставив нас на перше місце і робив все можливе, щоб зробити моє життя щасливим.
Олівер, ти виявив себе справжнім героєм і найкращим чоловіком, якого я коли-небудь знава. Твоє кохання до мене було безмежним і безумовним, і я завжди буду назавжди вдячна тобі за це.