Ответы
Відповідь:
Давньоримська архітектура запозичила зовнішні вирази класичної давньогрецької архітектури для цілей давніх римлян, які настільки сильно відрізнялись від грецьких будівель, що створили новий архітектурний стиль. Ці два стилі часто вважаються єдиним цілим класичної архітектури. Римська архітектура розквітла в часи Римської республіки та ще більше в часи імперії, коли була збудована більшість вцілілих будівель та споруд. Вона використовувала нові матеріали, зокрема бетон, та новіші технології, напр. арки та куполи, для створення будівель, що були міцними та добре-спроектованими. По всі території колишньої Римської імперії збереглася значна кількість будівель, деякі з них в цілому вигляді та досі використовуються.
Давньоримська архітектура охоплює період від заснування Римської республіки 509 р.до н. е. до бл. 4 ст. н. е., після чого вона вже класифікується як Пізня Античність або архітектура Візантійської імперії відповідно. Майже не збереглося значущих зразків архітектури, створених раніше 100 р. до н. е., а переважна більшість з найзначущих зразків — з період пізньої імперії, після 100 р.н. е. Римський архітектурний стиль продовжував впливати на будівництво у колишній імперії протягом багатьох наступних століть, а західно-європейський стиль починаючи з бл. 1000 р.н. е. отримав назву романська архітектура для підкреслення його залежності від базових римських форм.
Значуща оригінальність у давньоримській архітектурі з'явилася лише з початком імперського періоду, коли аспекти місцевої етруської архітектури почали поєднувати з запозиченнями з Греції, у тому числі більшість елементів стилю, тепер відомого як класична архітектура. Вони відійшли від стійково-балочної конструкції, що переважно спиралась на колони та перемички, до конструкції, яка спиралась на масивні стіни, що завершувались арками, а пізніше — куполами; обидва ці елементи за римлян суттєво розвинулись. Класичні архітектурні ордери стали переважно декоративними, а не структурними елементами, крім використання у колонадах. Стилістично новими ордерами стали тосканський та композитний ордер; перший — скорочених та спрощений варіант доричного ордера, а другий — високий ордер з квітковими прикрасами коринфського та сувоями іонічного ордерів. Найбільші досягнення переважно відбулись між 40 р. до н. е. до 230 р. до н. е., до початку кризи Римської імперії у III столітті; пізніші проблеми зменшили багатство та організаційні можливості центральної влади.
Римляни створили величезні громадські будівлі та інженерні споруди, значно покращили умови проживання та громадської гігієни, наприклад їх публічні та приватні купальні та туалети, тепла підлога у вигляді гіпокауста, глазурування слюдою (приклади у Остія Антіка) та гаряче і холодне водопостачання по трубах (приклади у Помпеях та Остії).
Відповідь:
Архітектура в Римській імперії розвивалася протягом довгого періоду, починаючи з І століття до н.е. і тривала аж до V століття н.е. Римська архітектура була значною мірою вплинута грецькими та етруськими стилістичними елементами, але римляни також внесли свій власний вклад у розвиток архітектури.
На початку свого імперського періоду, Римська імперія використовувала традиційні елементи архітектури, такі як колони, арки та куполи. З часом римські архітекти стали вдосконалювати ці конструкції, створюючи величні споруди, такі як Колізей, Пантеон і Амфітеатр Флавіїв.
Римляни використовували також нові матеріали та технології, які дозволяли їм будувати все більш великі та складні структури. Вони вперше використали бетон як будівельний матеріал, що дало їм можливість будувати масивні стіни та великі куполи. Також римляни використовували архітектурні прийоми, такі як арки, віконні отвори та фрески, для створення вражаючого зовнішнього вигляду будівель.
У римській архітектурі також були помітні впливи земель, які були завоювані імперією. Римляни впроваджували елементи стилів та технік місцевих культур, що робило їх будівлі більш різноманітними та унікальними.
Розвиток римської архітектури припинився в V столітті н.е. після падіння Західної Римської імперії. Однак, багато з римських архітектурних досягнень пережили час і мають великий історичний та культурний значення до сьогоднішнього дня.