Ответы
Ответ:
Монголо-татари – це умовний термін, який виник, у ХІХ столітті. Насправді, він застарів. Він виник для того, щоб відрізняти татар етнографічних, які проживали на теренах Російської імперії у ХІХ столітті, а це кілька тюркомовних народів, щоб їх відрізняти від літописних татар.
Монголи — первісно, назва споріднених родів і племен Степу, які в часи Чингізхана ввійшли до складу Монгольської імперії (в деяких джерелах також Татарська, Степова, Ординська тощо) величезної середньовічної держави, до складу якої входили землі багатьох сучасних країн центральної Євразії, зокрема землі сучасної України, РФ, Казахстану, Узбекистану, Китаю, Індії, Пакистану, Афганістану тощо і сформували основу імперської армії і управлінського апарату на завойованих землях, активно залучаючи до розбудови нової держави, сполучаючи у новому світоглядному і культурному контексті багатовіковий релігійний, культурний, військовий, управлінський, політичний і економічний досвід попередніх державних утворень регіону, зокрема Тюркського і Уйгурського каганатів, Хорезму і Персії, Арабського халіфату і царств на теренах сучасного Китаю, князівств у складі Великого Князівства Руського зі столицею в Києві тощо.
Объяснение: