Question

Давно це було. Ще тоді, коли земля України не знала біди й злигод- нів, коли її співучий народ мирно сіяв хліб і радо зустрічав кожного, хто приходив із добром. Ця родюча земля з луками зеленими, лісами багатими, річками синіми, людьми сильними приваблювала чужин- ців. Вороги несли із собою горе та сльози, забираючи в полон хлопчи- ків, щоб виростали вони слухняними рабами.
Якось до поселення підходили вороги. Матері, щоб не віддавати ді- тей чужинцям, шукали рятунку в баби Ясновидиці, яка зналася на чарах.
Принишклі й боязкі хлопчики тулилися до своєї матері Любави, що привела їх до Ясновидиці. Сива бабуня мовила слова заклинання — і діти перетворилися на прекрасні квіти, які огорнули ноги Любави. Вони були чорнобровими й кароокими, як і хлопчики. «Залишайте- ся коло матері», — мовила старенька. Не знала Ясновидиця, що це будуть її останні слова. Чужинські мечі порубали всіх.
Так і зостались в Україні хата, мати й чорнобривці як одне ціле. Не- має України без білої хати й чорнобривців, що милують материнське серце до сивих морозів. план срочно даю 70 балов

Answer 1

Ответ:

План розповіді:

Вступ.

1)Опис давньої України: мир, родючість землі, гостинність народу.

2)Ворожий напад і загроза втрати свободи та дітей.

3)Матері в пошуках порятунку віддаються до Ясновидиці.

4)Заклинання Ясновидиці і перетворення дітей на квіти.

5)Трагічний кінець і судьба матері та дітей.

Висновок: символіка білої хати і чорнобривців як невід'ємних елементів української культури та материнської любові.

Ця розповідь описує старовинні часи України, підкреслюючи важливу роль родини та материнської любові у національній культурі.