Ответы
Відповідь:
Пояснення:
Епоха Раннього Нового часу охоплює кілька століть, починаючи з середини/кінця XV — початку XVI до кінця XVIII. Коротко, цей період можна охарактеризувати накопиченням потенціалу модернізації та деяким переходом до індивідуалізму та індустріалізації. До того ж, суспільні традиції та побут різко почали переходити на більш сучасний лад. Цей період варто відносити до Епохи Відродження або часів нової європейської культури. Варто також відзначити, що матеріальна культура людей того часу була тісно пов'язана з духовною, оскільки духовність переросла у раціоналізм та глибокий індивідуалізм. Центром цього нового часу стали саме міста, куди прагнули потрапити люди із сіл та сіл, а основним прихильником культури стали буржуа. Нещодавно набуте бажання до свободи звузило образ нового світу до суто матеріального, витіснивши релігійну та духовну складові.
Ще одним важливим фактором, що змінив життя людини в період Раннього Нового часу, стало відкриття Нового Світу, і початок епохи Великих географічних відкриттів. Розвиток морської торгівлі та формування колоній дозволило розпочати постачання нових товарів і багатств: кави, спеції та тютюн стали все частіше з'являтися на Європейських ринках.
Промислова революція також відіграла важливу роль у соціальних змінах, аграрне суспільство було трансформоване в індустріальну, а ручну працю — на машинну. Винахід друку в XV столітті вплинув на повсякденний побут, оскільки письмові матеріали стали доступні більшій кількості населення, що згодом підвищило загальну освіченість суспільства. Популяризація мистецтва друкарства сприяла створенню поштової служби та покращенню можливості підтримки зв'язку. С появлением первых книг и газет увеличился общий уровень осведомленности и информированности людей, что привело к возросшей политической активности. Научная революция также пришлась на период Раннего Нового времени, в связи с чем, общество получило доступ к знаниям об окружающем мире, что в последствии и сформировало идею культа знаний.