Ответы
Ответ:
Іронія – це насмішка, яка має зовні благопристойну форму, але виявляє суперечність між сказаним і думаним, між очікуваним і реальним. Ось деякі приклади іронії у творі “Мандри Гуллівера”:
У першому плаванні Гуллівер потрапляє до країни Ліліпуту, де живуть дуже маленькі люди. Вони зв’язують його і тримають у полоні, хоча він може легко вирватися і знищити їх. Автор іронічно показує надмірну гордість і самовпевненість ліліпутців, які вважають себе великими і сильними. Наприклад: “Імператор бере в руки палицю й тримає її горизонтально, а претенденти, ідучи один за одним, то стрибають через неї, то пролазять попід нею, туди й назад, залежно від того, підіймає чи опускає палицю імператор. Таким чином визначаються здатностями кожного до посади магната або магнатеси” .
У другому плаванні Гуллівер опиняється у країні Броддьягна, де живуть гіганти. Вони ставляться до нього як до іграшки або тваринки, не розуміючи його людської природи. Автор іронічно показує безглуздясть і жорстокість бродьягняцької цивілізації, яка не цінує життя та свободу. Наприклад: "Коли я повертався до свого будинку, то побачив на дорозі двох хлопцят-бродьягнят… Один з них поклав мене на свою долоню і подав другому… Другий хотiв менi вiдрiзати ногу своiм ножем… Але перший хлопець не дозволив цього зробити… Вiн сказав менi по-англiйськи: "Не бiйся, маленький чоловiчок" .
У третьому плаванні Гуллівер відвідує країну Лапуту, де живуть вчені, які займаються абсурдними дослідженнями і винаходами. Вони так захоплені своїми фантастичними ідеями, що не помічають реальних проблем свого суспільства. Автор іронічно показує безглуздясть і марнотратство лапутян, які не вміють користуватися своїм розумом. Наприклад: “Я бачив одного з них, який працював над проектом витягнення сонячного проміння з огірків… Інший намагався перетворити лід на порох… Третій хотів побудувати будинок з павутиння…” .
У четвертому плаванні Гуллівер потрапляє до країни Гульвера, де живуть розумні коні-гульвери і дикунські люди-яху. Він захоплюється мудрістю і благородством гульверів, але огиджується від своїх собратів-яху, які є символом людської деградації. Автор іронічно показує контраст між ідеальним і реальним станом людства, а також критикує свою рідну Англію, яку Гуллівер називає “островом яху”. Наприклад: “Я почав розповiдати про нашi звичаi та устрiй суспiльства… Я розповiв про нашi вiйни, про нашi закони, про нашi уряди, про нашi релiгii… Я розповiдав про нашi мистецтва та науки… Я розповiдав про нашi шлюби та сiмейне життя… Але чим бiльше я говорив, тим бiльше гульвер засмучувався i здивовувався…”