Ответы
Ответ:
В культурі кожного народу є свої художні промисли. І українська культура — не виняток. Протягом багатьох століть українські художні промисли вдосконалювалися, а таємниці майстерності передавалися з покоління в покоління.
З давніх-давен українські майстри багатьох ремесел виготовляли речі, без яких не обійтися у побуті. Ті з них, що не тільки необхідні, а ще й гарні, вважаються творами народного мистецтва. В них вкладено не тільки матеріали й час, а й душу майстра.
Одним з давніх художніх промислів є килимарство. Спосіб створення килиму зберігся до наших днів. Спочатку вівцю миють у воді й обстригають, потім настрижене ще промивають, сушать, сортують. Після цього сировину вичісують, а потім прядуть.
Починалося снування й ткання. Сукно штовхали у ступах, фарбували, наносили візерунки. Барвники були вироблені шляхом віджимання різних рослин і отримання з них соків.
Ще однією давньою справою є ковальство. Матеріалом для цього слугує залізна руда. На Донбасі, Поліссі й в інших регіонах були знайдені копальні з видобутку руди. Цікаво те, що спосіб добування руди не змінювався до вісімнадцятого століття. Він полягає у тому, що болотні руди промивали у кошиках з лози, після чого сушили, подрібнювали й випалювали у горні.
Що виробляли з металу? Шаблі, знаряддя праці, інструменти, збрую, прикраси та елементи одягу — все, що завгодно, а точніше, потрібно.
Не менш потрібними були дерев’яні вироби. Звичайно, це посуд, човни, знаряддя праці. У Київській Русі була добре розвинена художня обробка дерева, хоча зразків цих виробів до наших часів майже не залишилося. Крім того, використання дерева було розповсюджено у будівництві.
З кори берези й липи, а також з лози верби майстри плели кошики, коробки-сівалки, личаки. Це має назву лозоплетіння. До нього ще відносять плетіння з соломи, яке було поширене на Півдні та Сході України.
Давні ремесла не втратили актуальності й у наші часи. Сучасні умільці шанують традиції давніх ремесел та майстерно виготовляють аналогічні вироби.