Ответы
Ответ:
Можливість використання цифрового підпису ґрунтується на декількох важливих компонентах та процесах:
1. **Криптографічні ключі**: Цифровий підпис базується на криптографічних ключах - приватному ключі та відкритому ключу. Приватний ключ використовується для підпису документа, тоді як відкритий ключ використовується для перевірки підпису. Тільки особа, яка має приватний ключ, може створити валідний цифровий підпис.
2. **Хеш-функції**: Під час створення цифрового підпису, документ перетворюється на хеш-значення за допомогою хеш-функцій. Це невелике числове значення, яке відображає весь документ. Якщо документ змінюється, його хеш-значення також змінюється.
3. **Процес підпису**: Для створення цифрового підпису, хеш-значення документа шифрується за допомогою приватного ключа власника. Результат цього шифрування включається в документ як підпис.
4. **Перевірка підпису**: Особа, яка отримує підписаний документ, може використовувати відкритий ключ власника для розшифрування підпису та отримання хеш-значення документа. Вона також рахує хеш-значення отриманого документа. Якщо хеш-значення, отримане з розшифрованого підпису, відповідає хеш-значенню документа, то підпис вважається валідним.
5. **Довіра до відкритого ключа**: Для успішної перевірки цифрового підпису, отримувач повинен довіряти відкритому ключу, що використовувався для перевірки. Це може вимагати використання довіреної агентства або інфраструктури ключів.
Цифровий підпис забезпечує цілісність та автентичність даних, дозволяючи впізнати, чи було документ змінено після підпису, і чи є підпис від імені правомірного власника.