Ответы
Ответ:
сформувати уявлення учнів про форму Землі, географічні наслідки її руху навколо своєї осі та навколо Сонця, ознайомити зі співвідношенням суходолу та океану в різних півкулях планети, розповісти про положення Сонця щодо головних ліній градусної сітки Землі у дні зимового та літнього сонцестояння, весняного й осіннього рівнодення, пояси освітлення Землі; розвивати образне і логічне мислення, зв'язне мовлення, пам'ять, увагу, вміння висловлювати думки; виховувати самостійність і відповідальність.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, роздавальний та ілюстративний матеріал.
Очікувані результати: учні зможуть: відновити й узагальнити знання про географічні наслідки руху Землі навколо своєї осі та навколо Сонця, розповідати про співвідношення суходолу та океану в різних півкулях планети; відтворити інформацію про положення Сонця щодо головних ліній градусної сітки у дні зимового та літнього сонцестояння, дні весняного та осіннього рівнодення, узагальнити матеріал про пояси освітлення (теплові пояси), виділяти і показувати їхні кордони.
Хід уроку
I. організаційний момент
ii. актуалізація опорних знань і вмінь
Змагання команд
Учитель об’єднує учнів у дві команди і шляхом жеребкування визначає, яка з них відповідатиме на перше запитання. За кожну правильну відповідь команди одержують по 1 балу. Якщо учасники не можуть відповісти на запитання, це право переходить до команди-суперника.
1. Який океан є найбільшим за площею?
2. Який океан є найменшим за площею?
3. Скільки материків на земній кулі?
4. Який материк є найбільшим за площею?
5. Яку частину світу відкрив Вілем Янсзон?
6. Назвіть загальнонаукові методи географічних досліджень.
7. Назвіть суто географічні методи досліджень.
8. Який материк є найменшим за площею?
9. Скільки частин світу на земній кулі?
10. Чим материк відрізняється від частини світу?
11. Яка частина світу була відкрита в XV ст.?
12. Яку частину світу відкрили Ф. Беллінсгаузен і М. Лазарєв?
13. Які джерела географічної інформації ви знаєте?
14. Який метод географічних досліджень вивчає географічні об’єкти і явища, позначені умовними знаками?
15. Які бувають карти за призначенням?
16. До якого виду карт за масштабом належить карта масштабу 1 : 100 000?
17. Якими бувають карти за охопленням території?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Кросворд
Розв’яжіть кросворд, і у виділених клітинках прочитаєте назву фігури, яка якнайточніше характеризує форму нашої планети.
1. Ім’я давньогрецької богині Землі.
2. Велика частина суходолу з усіх боків оточена водою.
3. Частина океану, відділена від нього суходолом або підвищенням підводного рельєфу.
4. Тварина, тіло якої вкрите голками.
5. Спосіб вивчення певного явища чи предмета.
Вступне слово вчителя
Сьогодні всім відомо, що Земля кругла, проте вчені не вважають нашу планету ідеально кулястою. Вони визначили, що середній радіус Землі становить 6371 км. Водночас, полюсний радіус (відстань від центру планети до полюсів) дорівнює 6357 км, а екваторіальний (відстань від центру до екватора) — 6378 км. Тобто полюсний радіус на 21 км менший за екваторіальний. Такі розрахунки вказують на те, що Земля дещо сплюснута біля полюсів.
Водночас земна поверхня має значні виступи гір (найбільша — 8850 м, Еверест) і глибоководні западини (найбільша — 11 022 м, Ма-ріанська). Усі нерівності земного рельєфу неможливо вписати в жодну математичну форму, тому фігуру, яка характеризує форму нашої планети, вчені назвали геоїд. Поверхня геоїда повторює поверхню води у Світовому океані, яка уявно продовжена під материками.
(Учитель оголошує тему й основні етапи роботи на уроці, разом з учнями визначає мету і завдання уроку відповідно до його теми.)
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Зміни уявлень про форму Землі: від найдавніших часів до сьогодення. Розповідь учителя
Уявлення людей про форму й розміри Землі змінювалися з розширенням їхнього світогляду і з розвитком науки. Вперше думку про кулястість нашої планети висловив давньогрецький учений Піфагор (V! ст. до н. е.). Проте перші докази кулястості Землі навів учений Аріс-тотель (IV ст. до н. е.), а майже точно обчислив її розміри у II ст. до н. е. Ератосфен.