Ответы
Ответ:
Мирослава
... попри все те Мирослава ніколи не переставала бути женщиною і ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову, - той до віку не міг забути її лиця, її ходу, її голосу»
<<Я не піду дальше. Я не стану зрадницею свого краю! Я покину батька, коли не зможу відвести його від
його проклятого наміру».
Объяснение:
Максим
«мов здоровий дубчак між явориною, визначався між усім тухольським парубоцтвом»
«... Молодий гірняк»; «...перший удалець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника
Захара>>;
«... його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум'янцем осяяне, одверте, щире лице>>
«Хоч і в путах, я все буду вольний чоловік. У мене пута на руках, в в тебе на душі!»