• Предмет: Литература
  • Автор: uraankovskij376
  • Вопрос задан 4 месяца назад

1. Напишіть твір на одну з тем: • Поезія як свічадо людської душі (за вивченими творами).

Ответы

Ответ дал: leviytap0k
1

Ответ:

Поезія – це свічадо людської душі, що відкриває перед нами світ почуттів та думок автора. Кожен вірш, незалежно від своєї теми, є віконцем у світ поетичної магії. Поетичне слово підносить нас вище над землею, дозволяючи летіти на крилах фантазії та відчуттів.

Мені завжди особливо близька поезія Тараса Шевченка, в якій він спільні слова робить для українського народу. Його "Заповіт" – це не просто вірш, це заклик до поколінь боротися за свободу та незалежність. Ця поезія, як свічадо, горить душею українців, нагадуючи про важливість історії та національної гідності.

Ще однією неймовірною поетесою, яка розкриває тему поезії як свічада душі, є Ліна Костенко. Її твори, наповнені глибокими почуттями та внутрішньою філософією, надихають та рухають до роздумів. Її "Маруся Чурай" стала символом мужності та жіночої сили.

Поезія – це світло серед темряви, мелодія серед шуму життя, дзеркало, в якому ми бачимо відображення своєї душі. Вивчаючи твори великих поетів, ми наближаємося до розуміння самих себе і сутності людської душі.

Ответ дал: piratik8629
0

Ответ:

Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

Поезія... Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність.

Вивчаючи творчість того чи іншого поета ми маємо унікальну можливість побути з думками поета наодинці, відкрити для себе його внутрішній світ та настрій. І якщо цей настрій співпаде з настроєм читача, то другий назавжди запам’ятає віршовані рядки автора, поділиться ними із своїми рідними та друзями.

Відродження, розквіт усього живого відбувається саме навесні. Весняне сонечко засвітило. Все оживає, потік весни пробуджує все навколо. З – під снігу пробиваються перші пагінці свіжої зелені…. Ранкова роса….  Краплини дощу на сонці,  перше кохання. Все це викликає у нас захоплення  і незвичні почуття. Так і поезія пробуджує людину, бо поезія – це життя, а воно розквітає весною, а для романтичних і обдарованих людей – це  стимул для написання поетичних творів.

Поезією ми захоплюємося, вивчаємо, презентуємо, бо вона підносить нас духовно, збагачує новими відчуттями та своєю неповторністю, а також пишемо власну.

На мій погляд, серед найкращих винаходів людства почесне місце займає поезія. Читаєш та відчуваєш, що вони неначе торкають струни серця.

Объяснение:

Вас заинтересует